Природа-ненька моєї країни завжди буде найкращою, найрізноманітнішою, найпрекраснішою для мене. Кожен струмочок, кожне дерево, кожен кущик, кожна травинка — усе це так дороге для мене!

Максим Рильський любив природу України так само сильно, як люблю її я. Кожен вірш цього поета про природу є просто неперевершеним. Рильський ніби освідчується природі в кожному зі своїх віршів. Мені здається, що його можна назвати художником, адже пейзажі цього письменника, змальовані в його поезіях, є просто дивовижними. Читаючі такі вірші, мимоволі уявляєш себе серед відтвореної поетичним словом краси, ніби чуєш ніжний подих вітру, тихий шепіт трав та пісні пташок:

Кропива розцвіте.

Тремтять над нею в теплій, сонній тиші

Бабки прозоро-сині. Підростуть

У лузі коники, і чуть далеко

Сухе тріщання їхнє.

Хіба ж не хочеться уявити себе серед степу і побачити себе частиною такої картини?

Я вдячна Богу, що мені пощастило народитися в Україні та жити серед її природи, дихати цим благословенним повітрям, ходити по цій святій землі. Мабуть, більшого щастя мені й не треба.

Схожі публікації