Складні умови навчання були в сільських дітей у давні часи. Школи часто були розташовані далеко, не вистачало коштів для навчання, взуття та належного одягу.

Саме на такі часи припало дитинство великого українського гумориста Остапа Вишні. В його гумористичному оповіданні «Перший диктант» описуються умови життя та навчання сільських дітей. Більшість бажали кращої долі своїм дітям, тому намагалися віддати дітей до школи, яка іноді була за 10 кілометрів від села. Головний герой був змушений ходити до школи по черзі із сестрою Парасею, бо чоботи були одні.

В оповіданні йдеться про кумедний випадок на уроці під час написання диктанту. Це був перший диктант у дітей, «диктувалося російською мовою», тому що українських шкіл тоді не було. Усі діти понаписували замість «лаяла собачка испанской породы» фразу «лаяла собачка из панской породы». Цим учні дуже насмішили вчительку. Але їм такі слова були більш зрозумілими, бо лайки панів вони чули кожного дня.

За цих складних умов навчання із сільських шкіл вийшло багато майбутніх письменників, науковців, інших видатних людей, які прославили рідну Україну.

Схожі публікації