Невже всі сучасні українські діти стали такими невдячними? Який контраст вони являють із дітьми, які жили сто років тому. Я щоразу дивуюсь, як стали вони поводитися з батьками.

Проблема стосунків батьків та дітей розкрита М. Вінграновським у вірші «Пішачок». Перед читачем розкривається жахлива картина невдячності сина, котрий соромиться власної матері:

Синові соромно з матір’ю йти,

По столичній вулиці крокувати поруч…

Скажіть, як же можна так ставитися до жінки, котра дала тобі життя? Я, мабуть, ніколи цього не зрозумію. Син настільки зневажливо ставиться до матері, що дозволяє їй працювати, виховувати чужих дітей. Чому ж він сам не може забезпечити їй старість та дозволити їй щасливо жити? Хіба вона ростила його все життя для того, щоб він ставився до неї, наче до порожнього місця?

Автор жорстко засуджує таку поведінку сина, називаючи його покручем. Він, на мою думку, абсолютно правий, адже людина, яка зневажав своїх батьків, не має права називатися людиною взагалі.

Схожі публікації