Українські дівчата з давніх-давен славилися своєю вродою, розумом і гідністю. В оповіданні П. Куліша «Орися» змальовано образ чудової україночки. Дочка покійного козацького сотника Таволги відзначалася надзвичайною красою: була вона «краща і над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі…»

Слава про її красу поширилася по всій Україні. Зі всіх куточків країни приїжджали залицяльники до неї. Але не для звичайного козака виросла ця квітка.

Батько дуже любив свою доньку, яка рано залишилася рости без матері. Донечка росла така добра й весела, що всі раділи. Навіть покійна мати уві сні прийшла до Орисі й попередила, що буде в неї чоловік вірний. Цей сон здійснився. На неї чекала зустріч із молодим козацьким отаманом.

Ця історія нагадує казку. Але насправді на Україні було багато вродливих і добрих людей. А врода українок дивує і зараз увесь світ.

Схожі публікації