У всіх народів і народностей своя самобутня культура. У чомусь вона неповторна, у чомусь має схожість із сусідніми культурами.

Деякі зниклі цивілізації нічого після себе не залишили, а деякі залишили дуже багато, але інтерес людства і до тих, і до інших дуже великий.

Загадкова шумерська культура, пам’ятки культури казкової давньої Індії, завмерлі давньоєгипетські сфінкси, багата культурна скарбниця мужніх русичів… Знайомлячись із надбанням предків, ми одержуємо нові знання, духовно збагачуємось.

На європейському континенті на початку нашої ери бурхливо розвивається антична культура, еллінська культура. Особливо вражає в античності скульптурне мистецтво та пам’ятки архітектури. Значне місце в культурній спадщині світу займає література. Християнство, яке виникло на початку нової ери, робить у літературі переворот: грецькою мовою перекладаються п’ять книг Ветхого Завіту. А згодом і вся скарбниця іудейської словесності. Торкнулося це і української культури. Країна перетворюється на православну, у різних галузях з’явилися релігійні сюжети.

У IX ст. Кирил і Мефодій створюють слов’янську азбуку, в цей же час перекладається Біблія старослов’янською мовою.

У X ст. з’являються пам’ятки латинської писемності не тільки в Україні, але й у Болгарії, Польщі, Литві.

В Італії з’являються такі геніальні письменники, як Данте, Петрарка; за межами Узбекистану читається Навої; в Англії народжується Вільям Шекспір; Іспанія дарує світу Сервантеса. Значне місце у світовій літературі належить Росії.

Кожний народ має своїх геніїв, і їхній мистецький спадок стає набутком усього людства.

Схожі публікації