Олександр Миколайович Підсуха за своє життя створив чималу кількість поетичних творів. Він автор таких збірок віршів, як «Солдати миру», «Материн заповіт», «Хвалилися гриби» та багатьох інших.

Вивчаючи його творчість, я помітив, що поет найчастіше звертається до таких тем, як зображення любові до рідної Батьківщини та її мови, уславлення краси мирного життя й жорстке засудження руйнівних воєнних дій.

Олександр Миколайович Підсуха палко любить рідну У країну, її образ присутній у багатьох творах видатного поета. З не меншим трепетом автор звертається й до зображення рідної мови: її краси та безмежних можливостей:

Ой яка чудова українська мова!

Де береться все це, звідкіля і як?

Поетові довелось пережити всі тяготи воєнного часу, адже на початку Другої світової війни йому було лише двадцять три роки і він в повній мірі відчув на собі страждання й горе, викликані війною. У вірші «Ровесники» Підсуха показав, як швидко руйнуються людські життя й долі:

Батьку, ми ровесники з тобою.

Обірвав свинець твої літа.

Над твоєю двадцять третьою весною

Вічність проліта.

У своїй творчості Олександр Миколайович досить часто звертається до мотиву людського щастя та благополуччя. Він показує, наскільки ці поняття мінливі, і це треба приймати як даність:

Як на довгій житейській ниві

Пройде щастя повз ваші оселі,

Удавайте, що ви щасливі,

Удавайте, що ви веселі.

У своїх поетичних творах видатний український поет Олександр Миколайович Підсуха часто звертається до опису краси рідного краю та мови, до піднесення спокійного, мирного життя й палкого засудження пустих ганебних війн.

Схожі публікації