Олександр Підсуха — видатний український поет. Своє життя він присвятив ідеї добра і справедливості. Жорстокі роки війни застали поета у його творчому розквіті. Але навіть серед кровопролитних боїв він знаходить час для поетичної діяльності, беручи участь у створенні дивізійної газети. Тут він своїм словом закликає бійців до боротьби, до перемоги над загарбниками. Але війна не зломила поета, не вбила в ньому віру у мир і співдружність. Через багато років після закінчення війни він створює прекрасний вірш «Запахло квітнем», у якому закликає до дружби між народами й зичить їм розквіту і щастя.

Весна приносить на землю нове життя, нові сподівання і радощі. Давно вже забуті «прокльони», «розтерзаний боями світ». Поет щиро зичить добра німцям, бо й у їхній історії ця війна пройшла руйнуючим вихором. Далеко від нас живуть американці, японці, фіни. Але всі вони такі ж трударі і звичайні люди, для яких найбільше щастя — мир, міцна родина, улюблена праця. І всім їм дарує «добридень» Олександр Підсуха:

До всіх вас простягаю руку

Через хребти, через ліси,

Як миру й дружби запоруку

На всій землі! На всі часи!

Поет стверджує, що лише у мирі «шлях людства стелиться угору». Люди разом створюють світову культуру, з різних країн сяють славнозвісні імена класиків: Данте, Шекспіра та інших. Їхня творчість — це спільне надбання нашого спільного дому — усього світу. Братовбивство, «свинець гарячий», атомний вибух — це вороги чесних людей, мирних трударів. Вони несуть зруйнування і сльози. Краще всім світом побажати один одному доброго дня і щастя тоді, коли запахло квітнем:

Лети ж, лети у Лондон, Відень,

У Вашингтон, Париж і Рим

Не бою атомного грім,

А слово радісне: «Добридень!»

Схожі публікації