82.1. Прочитайте. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Виділіть у кожному реченні граматичну основу.

I. О, сором мовчки гинути й страждати як маєм у руках хоч заржавілий меч (Леся Українка). 2. Хто народові серцем присягає того народ повік пам’ятає (Нар. творчість). 3. Жалюгідний по-справжньому той хто шукає собі дешевого життя (Д. Джордан). 4. Певно в кожного є заповітні пороги звідки нас проводжали В Життя матері {М. Сингаївський). 5. Щоб лиха не знати треба своїм плугом на своїй ниві орати [Нар. творчість).

II. НакреслІть схеми двох останніх речень.

83. І. Прочитайте речення. Спишіть їх, розподіляючи на три групи: прості, складносурядні, складнопідрядні речення. Розставте пропущені розділові знаки.

1. А там де сонце торкнулось вершечків дерев листя спалахнуло злото-зеленим вогнем (М. Коцюбинський).

2. Рушився більший вітерець І пішов-похилив по траві котячи непримітно хвилю виграючи срібною росою {Панас Мирний). 3. Грім все гуркоче і руда хмара лівим крилом обіймає небо (М. Коцюбинський). 4. На гору доступитися нелегко зате з гори зручніше боронитись (Леся Українка), 5. Ніч була Хоч І зоряна та темна (Панас Мирний). 6. Удень нестерпно пекло сонце над степом здіймався тонкий гострий порох $С. Скляренко). 7. Я бачив як вітер березу зломив.

* II. Визначте, яке речення можна одночасно віднести і до простих речень, і до складних. Доведіть свою думку. Назвіть випадки вжпванпп розділових опакіо*

НІ. Знайдіть в одному а речень авторський неологізм, поясніть його правопис.

84. Складіть вправу, мета якої — закріплення навички ставити кому між головним і підрядним реченнями у складнопідрядному реченні. Доберіть речення для вправи з підручника історії.

85. Розгляньте схеми складнопідрядних речень, звернувши увагу на вказівні глова. Складіте і запишіть речення за

Схемами.

86. Прочитайте і з’ясуйте, в чому суть допущених у реченнях помилок. Відредаговані речення запишіть.

1. Колодязь був глибокий, що не видно було навіть дна. 2. Коли ми вийшли з лісу, то річка була широка. 3. Собака як загарчить, що дівчата аж зупинились у нерішучості.

87. Прочитайте текст, визначте його тему, стиль, мету висловлювання і адресата мовлення.

Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчннок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки, запитуючи сам себе: чи не робиш ти зла, незручності


Людям? Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре (В. Сухомлинський),

I варіант. Спишіть текст, виділяючи вказівні і сполучні слова (як — і*.єни речення), а також сполучники. Поясніть розділові знаки (коми). Визначте, які види простих речень входять до складних. Накресліть схеми другого І останнього речень.

II варіант. Візьміть до уваги, що адресат мовлення автора тексту — це ви особисто. Підготуйте і запишіть свою відповідь авторові, об’єктивно оцінивши свос ставлення до людей. Проаналізуйте, яку будову мають речення вашого висловлювання.

88.1. Визначте теку Й основну думку тексту. II. Спишіть, визначаючи межі речень і розставляючи пропущені розділові знаки. Виділіть головні члени речення.

Є люди котрі ніколи не дивляться у вічі. Ви просто не знаєте які у них очі так старанно вони їх ховають. Не поспішайте думати що у такої людини нечисте сумління або вона боязка. Ви не знайдете ні в кого більш ясного й твердого погляду ніж у запеклого негідника. І саме серед тих хто вперто уникає дивитись у вічі якраз досить часто зустрічаються люди з підвищеним почуттям відповідальності й твердою волею. Деякі сором’язливі люди навпаки настійно дивляться у вічі іншим щоб подолати й приховати свою сором’язливість. Це також неефективно бо співрозмовник у відповідь на такий напружений погляд теж- напружується й виникає взаємна ланцюгова реакція скутості. Боязкість дивитись у вічі можна скоріше назвати своєрідною атавістичною сором’язливістю рудиментом стародавньої поведінки (3 Кн. «Мистецтво ґречності*).

Схожі публікації