Максим Тадейович Рильський залишив після себе чималу поетичну спадщину. З найпершої збірки він показав себе як поет — прибічник витонченої класичної форми. Його поетичні твори відрізняються чіткістю та пластичністю художніх образів, музичністю й гармонійністю.

Досить показовим є той факт, що, незважаючи на класичність обраної поетом віршованої форми, ми відчуваємо, що Рильський — то народний поет, з дитинства й до кінця життя пов’язаний з рідною Батьківщиною.

Поет у своїх віршах піднімає багато тем, а його художні образи не менш різнопланові. Він дуже любив народну пісню. Українська пісня й музика були завжди для нього тим яскравим світом, куди линуло його серце. Інакше й бути не могло, адже його поетичне обдарування оформилося на основі народної пісні.

Отож, ми розуміємо, чому творча спадщина видатного поета розкриває перед нами високі ідеали, притаманні простому трудящому народові.

Звертає на себе увагу читачів лірика періоду Великої Вітчизняної війни. У ній найглибше виявляються почуття поета-громадянина, справжнього патріота рідної землі — любов до поневоленої і знедоленої, але нескореної України та глибока ненависть до її окупантів. Як, наприклад, вірш, надрукований в армійських газетах, багато разів прочитаний по радіо, — «Славному воїнові-танкістові», в якому звучить палкий заклик любити й боронити свою Батьківщину:

Ти знаєш твердо, що кривава путь

Веде до сонця наші всі країни,

Що як останні вороги впадуть,

То знов для тебе в серці розцвітуть

Шевченка думи і пісні Тичини.

Максим Тадейович не раз звертався до розгляду вічних філософських питань. Ось, наприклад, поезія «Ми сиділи в Гданську», в якій піднімається проблема прекрасного в мистецтві. У цьому вірші Рильський робить свій власний висновок про те, що краса справжнього мистецтва — у красі життя:

Може, це — архаїка, дурниці,

Атавізм, дикунство, примітив,

Та сьогодні голосок синиці

Душу всю у мене оновив!

Поет замислюється над долею рідного народу та інших народів. Він завжди залишається палким патріотом, який ніжно й глибоко любить свою Батьківщину. Рильський відноситься до рідної землі, як люблячий син до ніжної матері:

Мати ніжна моя! Знай: по бурі тяжкій

Перемога засяє дзвінка і погідна.

Славен буде в народах священний твій бій.

Славен серп твій і меч твій, свята моя, рідна!

Максим Тадейович Рильський — чесний, благородний, мужній художник слова, людина широкого й щирого палкого серця. У своїй визначній художній творчості він зображував дійсно високі ідеали українського народу.

Схожі публікації