Світлана УДОВИНА

Мета: Поглибити знання учнів про звертання, його роль у реченні; дослідити стилістичну роль звертань; формувати вміння визначати особливості вираження смислових значень за допомогою звертань; удосконалювати навички синтаксичного розбору; розвивати мислення, увагу, уяву, пам’ять; виховувати грамотну мовну особистість.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

Обладнання: Картки із завданнями; таблиця «Кличний відмінок іменників»; бланки для відповідей.

Тарас Шевченко… Такий великий, що бути більшим неможна.

Як Україна. Як світ. Б. Харчук

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина

II. Актуалізація опорних знань

Теоретична розминка.

Продовжте речення.

1. За наявністю другорядних членів речення поділяються на….

2. За характером граматичної основи речення бувають….

3. Існують такі види односкладних речень: ….

4. У неозначено-особових реченнях головний член найчастіше виражено у формі….

5. Граматичні способи вираження головного члена безособового речення—це….

6. Неповне речення — це…………………..

7. Якщо в реченні є лише один головний член, виражений у формі дієслова І або II особи однини чи множини теперішнього або майбутнього часу чи наказового способу, то таке речення називається….

8. Просте речення може мати такі елементи ускладнення: ….

Синтаксична розминка.

Виконайте повний синтаксичний розбір речень.

1. Не надійся, Грицю, на дурницю!

2. За воду не дякують і грошей не платять.

3. Бідному завжди вітер в очі. (Нар. тв.)


III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація на

Вчальної діяльності

{Учитель разом з учнями з ‘ясовує, як можна організувати вивченНя нової теми, та зазначає, що всі вони будуть реалізовані через доСлідження речень-цитат, узятих із творів українських письменників-Класиків.)

IV. Вивчення нового матеріалу

Робота з опорною схемою.

Учитель. Наполеон говорив: «Хороша схема цінніша від довгого Пояснення». Розгляньте схему.

Схема

Виділяється

Комами, а також

Знаком оклику

При вимові із

Сильним

Почуттям

Підвищеним тоном, із кличною інтонацією

Означає

Особу чи предмет, до яких звертаються

Іменником або іншою

Частиною мови

В значенні іменника

В кличному (рідше

Називному) відмінку,

Словосполученням

Учитель, Запам’ятайте: Звертання не буває членом речення!

Звертання вживаються здебільшого в розмовному, художньому, публіцистичному, конфесійному та офіційно-діловому стилях мовлення. Найчастіше вони виражають назви осіб, наприклад: Можна Все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину. (В. Симоненко.) Хоча існує група так званих риторичних звертань, які можуть називати й неживі предмети: / Ти, білолиций, по синьому Морю вийдеш погулять. (Т. Шевченко.)

У розмовному мовленні звертання іноді усікаються (мамо Мам); У мові художньої літератури вони — емоційно забарвлені, з вигуками, частками, повтореннями; для публіцистичного стилю характерними є поширені звертання; для офіційно-ділового — канцелярські штампи; у приватному листуванні звертання — емоційно забарвлені, як і в мові художньої літератури.

Називаючи особу або предмет, до якого звернена мова, звертання може виражати радість, захоплення, повагу, докір, презирство, іронію. Ці відтінки думок і почуттів розкриваються різними засобами, а саме:

• шляхом уживання слів у переносному значенні: Рости, рости, Моя пташко, мій маковий цвіте! (Т. Шевченко);

• за допомогою стилістично забарвлених суфіксів — здрібнілості, пестливості, згрубілості: Умивайтесь, дівчатонька молоді, цвіт-калину Розпускайте по воді (М. Рильський);

• за допомогою означень і прикладок, що стоять при звертанні: Оставайтеся здорові, мої високії тополі і хрещатий барвіночку (Т. Шевченко);

• повторенням звертання: Вітре буйний, вітре буйний, з морем ти Говориш (Т. Шевченко);

• уживанням при звертанні вигуків: О земле рідна, б’ю тобі чолом (А. Малишко).

Звертання досить часто використовуються в питальних і спонукальних реченнях, що пояснюється їх синтаксичною природою.

V. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу Пояснювальний диктант.

Запишіть речення. Охарактеризуйте звертання (поширене/непо-ширене; укажіть, якщо риторичне; чим виражене), поясніть пунктограми. З’ясуйте, які відтінки думок і почуттів виражають звертання.

1. Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий, багато ти, батьку, У море носив козацької крові.

2. Місяцю мій ясний! З високого неба сховайся за гору, бо світу не Треба…

3. Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько, скажи мені щиру Правду, де милий-серденько?

4. Ой діброво Темний гаю! Тебе одягає тричі нарік…

5. Серце моє, доле моя! Соколе мій милий! Мій!.. Аж верби нахиляЛись слухать тую мову.

6. Забудь мене, пташко, забудь, не журись. (Із творів Т. Шевченка.)

Учитель. Зверніть увагу на те, як послідовно Тарас Шевченко — основоположник нової української літературної мови — вживає звертання у формі кличного відмінка: Дніпре, місяцю, доле, пташко. Спробуйте сформулювати правила творення форм кличного відмінка.

Робота з таблицею.

Розгляньте й прокоментуйте таблицю (с. 112).

Учитель. Запам’ятайте!

У сучасній мовній практиці паралельно існують форми кличного відмінка від імені Олег: Олегу Й Олеже. Перша утворена за зразком АндроникАндронику, ІсакІсаку, ЛюдвігЛюдвігу, Фрідріх Фрі-Дріху; Друга — за іншим зразком: Стах Сташе; Порівняйте загальні назви: Друже, робітниче, соколе.

Часто сумніваються, як утворити форму кличного відмінка від імен типу Сергій, Андрій, Юрій. Кличний відмінок від цих імен має форму таку, як у висловах: Шановний Андрію; пане Юрію; добрий день, Ген-Надію Петровичу Тощо.

Творче завдання.

Складіть і запишіть речення, у яких подані слова (словосполучення) виступали б:

А) підметами;

Б) звертаннями.

Україна, рідна земля, Дніпро, матінка.

Комунікативне завдання.

Складіть і запишіть діалог на тему: «Чи сучасні твори Тараса Шевченка?», використовуючи звертання. Розіграйте діалог з однокласником. .

Таблиця

Кличний відмінок іменників (однина)

Відміна

Закінчення

-0

І відміна

Тверда

Група: Ганно, Хомо, Вербо

• М’яка група:

Земле, Насте;

Мішана група:

Груше, круче,

‘площе

В іменниках на Після голосного на Й: Маріє, сім’є

В іменниках

на Після

приголосного:

Олесю, На

талю;

• пестливі

іменники

м’якої групи:

Доню, бабусю

II відміна

• Тверда група:

Брате, друже;

Іменники із су

фіксом -ець: Хло

Пець Хлопче,

швець
Шевче;

• іменники на

Із закінченням

В Р. в.: Професоре,

Школяре, бджо

ляре;

• в іменниках

Козаче, юначе,

парубче;

• мішана група:

Стороже, Довбу-

ше, Тимоше

Тверда

група з лі

терою -к-

У суфіксі:

Полковнику,

батьку,

Левку;

• мішана

група:

Товаришу,

глядачу, ви

кладачу

М’яка гру

па: Учителю,

Місяцю, кня

зю;

• іменники

на -«: Водію,

Юрію, Андрію;

• іменники на

Із закінчен

ням — я в Р. в.:

Кобзарю, шах

Тарю, лікарю

НІ відміна

В усіх іменниках: Радосте, молодосте, Нінеле

IV відміна

Кличний = називному

Дослідження-відновлення.

Запишіть, поставивши звертання у формі кличного відмінка та виконавши пунктуаційне оформлення речень. Укажіть, якою темою об’єднані подані речення.

1. Спи (Тарас) тихо-тихо поки Бог розбудить твою пісню в Україні Повік не забудуть. (О. Кониський.)

2. Спочиваєш ти наш (батько) тихо в домовині та збудила твоя Пісня думки на Вкраїні (Леся Українка.)

3. (Земля) Шевченкова (земля) Франкова (нива) засіяна щастям-Добром вічна твоя соловейкова мова вічна розмова Дніпра із Дніпром. (Д. Павличко.)

Завдання на встановлення відповідності

Заповніть бланк, з’ясувавши, для якого стилю мовлення характерні такі звертання.

Звертання

Стиль мовлення

 

1 Дорогі друзі!

А Художній

 

2 Громадяни!

Б публіцистичний

 

3 Вельмишановна громадо!

В науковий

 

4 Отче наш!

Г розмовний

 

5 Добродію!

Д офіційно-діловий

 

6 Люди добрі!

Е конфесійний

 

7 Хлопці!

 

8 Бабусечко!

 

9 Пані!

 

10 Шановний Пане директоре!

 

11 Дівко!

 

12 Любий мій синочку!

 

То дай злої, злої!

VI. Підсумок уроку Метод «Мікрофон».

(Повторення теоретичних відомостей, вивчених на уроці.)

Виставлення й коментування оцінок.

VII. Домашнє завдання

1. Вивчити теоретичний матеріал підручника.

2. Написати лист до улюбленого письменника, уживаючи звертання.


Схожі публікації