Вимовте слова правильно. Які слова пишемо так, як вимовляємо?

У яких словах між вимовою й написанням є розбіжність? Поясніть.

Приказка, мережка, боротьба, вокзал, джміль, бджілка, дзвін, головний, ґелґотіти, сміється, змагаєшся, поморочся, лисичці, мишці, легкість, зшити, зчіплювач, розступитися, розмежувати, розставити.

.щ. Як ви вважаєте, чи легко вивчати українську мову іноземцям? Свою ЕШа думку обґрунтуйте.

Запам’ятате основні правила вимови приголосних звуків в українській мові:

• Приголосні звуки чітко вимовляють між голосними, а також на початку слова перед голосним: ходити, писати.

• Дзвінкі приголосні в кінці складу чи слова дзвінкості не втрачають: дід, зуб, стежка, горобці.

• Приголосні [дж], [дз], [дз’] вимовляють злито: джерело, дзеркало, ґедзь.

• Розрізняють звуки [г] (говорити, берег, поглибити) та [ґ] (ґава, ґанок, аґрус, дзиґа).

• Перед звуком [і] приголосні вимовляють м’яко (сік, дім). Лише перед [і] напівпом’якшуються губні звуки [б], [п], [в], [м], [ф], а також [г], [ґ], [к], [х] та шиплячі [ш], [ж], [ч], [дж] (віск, гість, шість).

• Приголосні звуки перед [і] не пом’якшуються на межі слів (брат і сестра; мед і молоко) або значущих частин слова (безідейний, медінститут).

• Глухі приголосні перед наступним дзвінким змінюються на відповідні їм дзвінкі: про[з']ба, моло[%]ба, во[ґ]зал.

• Шиплячі приголосні перед свистячими змінюються на

свистячі: кни[ж]ка — кни[з']ці; до[ч]ка — до[ц:]і; до[ш]ка —

до[сц]і.

• Дзвінкі приголосні перед глухими здебільшого

дзвінкості не втрачають. Проте звук [г] перед глухими [к], [т]

змінюється на глухий [х]: ле[х]ко, ні[х]ті.

• Уподібнення приголосних звуків відбувається за вимови

дієслів на -ться, -шся: сміється [с'м’ійец':а]; купаєшся

[купайеис' :а].

Прочитайте, дотримуючи орфоепічних норм. Виділені слова

запишіть фонетичною транскрипцією.

У науковому обігу є поняття «ґендерна психологія спілкування». Чоловік упродовж дня вимовляє 2000 слів, жінка — 8000.

Чоловік довго мовчить, добираючи для висловлення думки найточніші слова. Його мовчання спричинене потребою в роздумах. Він обмірковує інформацію, критично її осмислюючи.

Жінка міркує вголос, її мовлення цебенить, мигтить джерельцем. Це джерельце часто змінює напрям: жінка просто міркує вголос. Думки розбігаються різними стежками й доріжками. Те, що вимовляється, — лише попередній ескіз думки.

Сказане співрозмовником чоловік завжди сприймає буквально. Жінка легко «зчитує» підтекст сказаного.

Відмінності в мовленнєвій поведінці різних статей, як бачимо, істотні. Чоловік привносить у спілкування цінності компетентності, рішучості, дії. Для жінки головне — вияв емоцій, творчість, гармонія спілкування.

Ключ до розуміння — прагнення почути одне одного.

За К. Кисельовою.

Лексичне значення слова ґендер з’ясуйте за тлумачним словничком. Що ви знаєте про ґендерний рух у світі та в Україні? Розкажіть.

? Визначте слова, у яких дзвінкі приголосні в кінці складу не втрачають

дзвінкості.

Доберіть 10 найуживаніших українських слів зі звуком [ґ]. Підготуйте повідомлення «Повернення репресованого звука».

Зверніть увагу! Щоб не помилитись у написанні літери, що позначає сумнівний приголосний звук, потрібно дібрати спільнокореневе слово або ж змінити форму слова так, щоб після сумнівного приголосного стояв голосний: просьба — просити; нігті — ніготь; рідкий — ріденький.

56. Перепишіть, уставляючи на місці крапок пропущені літери.

1. Найстрашніша кля..ьба — полюбити раба! (/. Франко). 2. Не знаю, хто мене зробив орлом, хто кі..ті дав і дзьоб тяжкий, мов лом (Д. Павличко). 3. Як моря шум, тр..вожний шум вс.залу (В. Сосюра). 4. Гр..мить експрес на пер..гоні, ми..тять пунктирами вагони (П. Перебийте). 5. Коли жалуєш д..тину, то навчай грсьбою, коли не можна прсьбою (Марко Вовчок).

? Визначте у словах орфограми. Поясніть правопис цих слів.

? Прочитайте виділені слова, додержуючи правильної вимови.

57. Прочитайте. Перепишіть, відтворюючи літерами подані

фонетичною транскрипцією слова.

1. Голодній [лиесиці:і] курчатко сниться. 2. Кожній [свасіціі] по ковбасці. 3. При [пшеиниці:і] гарній жнива славні. 4. У [книзіціі]

кохайся — розуму набирайся. 5. Молодому тепліше в [сороці:і], ніж старому в каптані. 6. Його і в [діізіціі] не влучиш. 7. Не радий хрін [теиртусіціі], а проте на кожній танцює. 8. Краще в [боці:і], ніж у чужій глотці. 9. Хрущі в борщі, а жаба в [йусіціі]. 10. [мурасіціі] роса — океан.

Народна творчість. ЛЛ^ Слова якої мови — рідної чи іноземної — вам легше записувати ЕЇЇН фонетичною транскрипцією? Поясніть.

58. Поставивши подані іменники у формі давального відмінка однини,

вимовте їх відповідно до норм української орфоепії.

Казочка, онучка, сестричка, подушка, галушка, кішка, кішечка, квочка, собачка, мишка.

©

Складіть осучаснену казку про ріпку, вживаючи утворені форми давального відмінка іменників. Розкажіть її, дотримуючи орфоепічних норм.

59. Прочитайте фразеологізми. Розкрийте їхнє значення (усно).

1. Сідати на легкий хліб. 2. Тримати в кігтях (гострити кігті). 3. Стояти на правильній стежці. 4. Триматися на ниточці. 5. Ходити по мотузочці. 6. Залишитися в самій сорочці. 7. Підносити на тарілочці. 8. Годити як болячці. 9. Тримати на мушці. 10. На мертвій точці. 11. Втопити в ложці води.

? Випишіть слова з орфограмою «Літери, що позначають приголосні, які уподібнюються», запишіть ці слова фонетичною транскрипцією.

?З двома фразеологізмами складіть і запишіть речення. |^| Роздивіться репродукції графічної роботи В. Касіяна та картини ^Щ К. Білокур. Доберіть фразеологізми, що могли б стати їхніми назвами. А яким уявляєте щастя ви? Розкажіть. Дотримуйте правил української орфоепії.

Схожі публікації