Тяжким випробуванням стали для українського народу роки Великої Вітчизняної війни. Оповідання Бориса Харчука «Новолітування» — правдива розповідь про незламність людського духу в цей тяжкий час.

Тривога обіймала всю родину — двох хлопців та їхню бабусю. Уже стукав Новий рік у двері, а мами все не було. Вона пішла віднести хліб партизанам у ліс. Серед цих відважних захисників був і їхній батько. Бабуся намагалася відволіктися від гірких роздумів і згадувала, як її батько благословляв вечерю. Раптом скрипнули двері — з’явилася мама. Вона розповіла пригоду з молодицею, яка зустрілася їй на шляху. Але бабуся одразу здогадалася, що то сама мати ховалася від ворожого літака й мало не загинула від його куль. А на ранок хлопчики заходили до кожної хати та щедрували, «щоб поля не засівалися кулями… і кров’ю не сполощувалися», адже так навчала бабуся.

Схожі публікації