Великий М. Гоголь писав: «Пісні для України — все: і поезія, і історія, і батьківська могила». Цими словами відомий письменник прагнув підкреслити не тільки високу поетичну обдарованість українців, але й те, що усна народна творчість нашого народу відтворює його минуле, зберігаючи для нас, нащадків, події і дух попередніх історичних епох.

З історичних пісень віє дух непокори нашого народу, його вічне прагнення до волі, незалежності. Але шлях до волі — це шлях страждань і боротьби з ворогами, які впродовж багатьох віків поневолювали наш народ, намагалися уярмити, позбавити його рідної землі, країни, мови, культури, історії. Почуття наших предків, їхні погляди і переживання виливалися в пісні, що сьогодні відкривають нам їхній світогляд.

У переважній більшості історичних пісень головними героями виступають козаки-запорожці, що дозволяє простежити той значний етап історії українського народу, коли існувала Запорозька Січ.

Історичні пісні відбивають походи славних запорожців у Туреччину і Крим. Так, народ оспівував морські походи гетьмана Сагайдачного до міст Варна, Сіноп і Кафа, де він захопив фортеці й визволив з неволі своїх братів; похід Івана Сірка до міста Бахчисарая після того, як татари несподівано напали на Січ під час Різдвяних свят, про визволення ним з неволі багатьох полонених.

Велика кількість історичних пісень розповідає про часи визвольної війни 1648-1654 років, що відбувалася під проводом Богдана Хмельницького. У цих піснях відображено боротьбу українського народу проти польської шляхти, оспівуються народні ватажки. Так, у пісні «Чи не той то хміль» відтворюється широковідома битва в урочищі Жовті Води:

Гей, поїхав Хмельницький ік Жовтому Броду,

Гей не один лях лежить головою в воду…

Про цю ж битву згадується і в пісні «Гей, не дивуйтесь, добрії люди». У ній окрім Богдана Хмельницького возвеличується і Максим Кривоніс, що прославився у Пилявській битві на Волині. У пісні народного героя названо Перебийносом. І якщо Богдан Хмельницький возвеличується як мудрий гетьман, хитрий ватажок і досвідчений воїн, то Кривоноса змальовано сміливим, хоробрим воїном, який до того ж може повести за собою людей.

У всіх піснях, що присвячені національно-визвольній війні 1648-1654 років, козаків змальовано надзвичайно відважними, сміливими людьми, які мають у серці велику любов до Батьківщини і яким краще померти, ніж бути поневоленими. У піснях відчувається велика любов до оборонців Батьківщини, своїх захисників, які на смерть билися з ворогами, і нестерпна ненависть до завойовників.

Історичні пісні відбивають славну історію українського народу, яка дала чимало прикладів самовідданого служіння рідному краю, своїй землі. І хоча не в усіх піснях конкретизуються ті чи інші історичні події, усі вони відтворюють нашу історію.

Схожі публікації