Мабуть, багато хто із сучасних батьків погодиться зі мною в тому, що діти їм практично не допомагають. Йдеться навіть не про справжню допомогу у праці, а про банальне миття посуду і прибирання у хаті. Який же це створює контраст із життям селян у закріпаченій Україні!

Ми звикли вживати все готове, не докладаючи жодних зусиль, а вони мусили з самого дитинства важко працювати заради того, щоб вижити.

Наприклад, головній героїні оповідання Т. Бордулява «Перший раз» Парані ледве виповнилося чотирнадцять років, а вона вже мусила допомагати матері — тяжко працювати в полі. Але не це мене здивувало, а те, що вона сама так хотіла цього: «Параня й без того рвалась до роботи, а коли мати принесла для неї з міста новий серп, то Параня аж скакала з великої радості і плескала в долоні». Ще зовсім мала дівчинка відмовилася від іграшок і пішла допомагати матері, і не просто допомагати, а жати стільки ж, скільки й вона.

Нам є чому повчитися у селянських дітей тих часів. Вони, на мою думку, були більш працьовитими, самовідданими та рішучими, долали злидні втричі більші за сучасну нестачу грошей.

Схожі публікації