Спишіть, визначте, якими частинами мови с виділені слова. Чи всі вони с службовими частинами мови? Доведіть на прикладах із вправи свої міркування. I. Ще до Богдана Хмельницького, А саме Року 1653-го, був На Запорозькій Січі За Кошового отамана Іван Сулима. 2. Ті Часи, Коли Жив і гетьманував Сагай дачний, були добою найбільшого піднесення козацької слави. [...]

Спишіть, підкресліть олова, що пишуться через дефіс. Які це частини мови? 1. Один я на світі без роду, і доля — стеблина-билина на чужому полі. 2. Отам-то милостивії ми ненагодовану і голу застукали сердешну волю та й цькуємо. 3. Далеко-далеко Дніпро геть-геть собі розкинувся, 4. Спи, козаче, душа щира! Хто-небудь згадає. 5. І блідий місяць [...]

Розкрито значення біографічних досліджень і довідкових біографічних видань як важливої частини національної гуманітарної науки та культури, що безпосе­редньо пов’язана з ідейними засадами життя українського суспільства, глибин­ною системою його цінностей, духовними запитами громадянства, які на кож­ному етапі історичного розвитку визначають спрямування біографічних студій, інтереси науковців і читачів біографічної літератури, формування діапазону досліджуваних історичних постатей, визначення форм [...]

Історія, дана в іменах великої когорти її видатних діячів, завжди і скрізь пропагується як предмет національної гордос­ті, підтвердження спроможності й успішності нації серед ін­ших народів і держав – суб’єктів цивілізаційного процесу. Широта і різноманітність історико-біографічної інформації, якою володіє нація, не лише засвідчує вагомість її внеску до світової історії та культури, а й вказує на розвиненість [...]

3 Проблему дефініцій, ідеологічних кліше та термінологічного ряду енцикло­педичних і словникових біографічних видань загалом в Інституті біографічних досліджень НБУВ плідно досліджує С. М. Ляшко [5]. 12 Переліки осіб, яких узагалі було заборонено згадувати у друко­ваних виданнях. Для біографічної справи внутрішньо конфліктних сус­пільств характерною є паралельна розбудова різнорідних за своїми світоглядними, ціннісними засадами ретроспективних меморіалів. У [...]

Загалом слід зазначити, що в історичному та сучасному розвиткові російської біографіки, її світоглядних, ідейних за­садах, є чимало такого, що потребує від українських дослідни­ків якомога глибшого вивчення задля врахування всього її по­зитивного (і негативного також) досвіду в ім’я піднесення вла­сної, української біографіки як важливої складової нашої на­ціональної гуманітарної науки та культури. Та зрозуміло, жодним чином не [...]

На загал, польська біографіка повною мірою відображає прагнення поляків попри всі історичні обставини уявити себе цілісністю, створити колективний портрет народу. На жаль, не зважаючи на всю важливість для українських біографістів, польський біографічний досвід відомий у нас переважно лише спеціалістам та нечисленним представникам гуманітарної ін­телігенції. Тож він не має в Україні такого ні прямого, ні опо­середкованого [...]

Певними підступами до вирішення цієї важливої у суспі-19 Льно-політичному та науковому плані проблеми були: спроба випуску В. Б. Антоновичем, О. І. Левицьким і В. О. Бецом ката­логу колекції історичних портретів із зібрання В. В. Тарновсь-кого «Исторические деятели Юго-Западной России в биогра-фиях и портретах» (1883); видання підготовленого під керів­ництвом В. С. Іконнікова «Біографічного словника професорів і [...]

21 Словаре» Брокгауза і Єфрона), на жаль, не підтверджуються прямо іншими документальними матеріалами та нашими роз­рахунками, заснованими на сучасному досвіді роботи Інститу­ту біографічних досліджень НБУВ. Йдеться, очевидно, про кількість карток із посиланнями на джерела, яких могло бути зібрано по декілька на одну особу. Та хоч би як, первісний кон­цептуальний задум словника був грандіозним. За своїм [...]

Одночасно у Празі у 30-х—на початку 40-х рр. зусиллями Дмитра Антоновича та Симона Наріжного, Музеєм визвольної боротьби України було зібрано понад 1 млн. документів та екс­понатів, що містили величезний обсяг біографічної інформації про численних діячів Української революції та політичної емі­грації. Результати цієї роботи лише частково було опублікова­но у виданнях Музею та 600-сторінковій книзі Симона Наріж­ного [...]