1.   Прочитайте.   Витлумачте  лексичне  значення   виділених  слів. Поясніть пов’язаність мови та мовлення. Мова — засіб інтелектуального освоєння світу. Мова дістає відображення в мовленні — без нього вона не може існувати, здійснювати комунікативну функцію. Проте мовлення, а відтак і комунікативна діяльність неможливі без мови. Мовлення завжди індивідуальне. Хоча люди й користуються однією мовою, їхнє мовлення, залежно [...]

Як добре, що в Україні завжди були справжні патріоти, котрі готові віддати все, що завгодно, заради своєї рідної країни та мови! Дмитро Павличко і є таким патріотом. Його самовідданість Україні ми можемо побачити у вірші «У дитячому серці жила Україна». Із цього вірша ми дізнаємося про важке життя українців, про те, як їх примушували зректися [...]

Наші пращури були дуже розумними. Саме завдяки їм ми зараз живемо в незалежній державі та розмовляємо українською мовою. Мені завжди було цікаво, звідки пішов звичай казати одне одному «добрий день». Коли я прочитала вірш Дмитра Павличка, походження цього вислову стало мені зрозумілим. Я завжди вважала, що українці були ввічливим та вихованим народом, а їхні звичаї [...]

У кожного народу свої звичаї, які втілюють мудрість поколінь. Українці багаті на традиції, наприклад, привітно вітатись зі всіма, виявляючи щиру гостинність. Дмитро Павличко славить цей гарний звичай у вірші «Добрий день». Автор показує, як ці добрі слова незнайомих селян зворушили подорожнього до сліз: Не дивуюсь я, радію, Сльози радості втираю. Добрий день, мій рідний краю, [...]

Невже всі сучасні українські діти стали такими невдячними? Який контраст вони являють із дітьми, які жили сто років тому. Я щоразу дивуюсь, як стали вони поводитися з батьками. Проблема стосунків батьків та дітей розкрита М. Вінграновським у вірші «Пішачок». Перед читачем розкривається жахлива картина невдячності сина, котрий соромиться власної матері: Синові соромно з матір’ю йти, [...]

Оповідання «Первінка» вражає своєю правдивістю й реалістичністю. У ньому автор змалював тяжкий стан села в останній рік війни. Усі села були майже зруйновані, у людей не було жодних запасів їжі, тому люди голодували. Родина Максима Миколайовича живе з того, що знайде в полі дванадцятирічний хлопчик Миколка. А знаходив він або щавель, або гниле просо в [...]

Нічого у світі не може бути страшнішим, ніж війна. Кожен раз війни забирають мільйони людських життів, навіть тих людей, котрі не брали участь безпосередньо у воєнних діях, а просто померли від голоду та холоду. У «Первінці» М. Вінграновського ми бачимо, що героями у воєнні дні були навіть прості селяни. Перед читачами в цьому оповіданні розкривається [...]

Війна — це завжди горе, сльози, кров, смерть. Особливо тяжко було в такий період матерям та їхнім малим дітям. Вічна думка, чим нагодувати родину, була у бідних матусь. Про часи Великої Вітчизняної війни розповідається в оповіданні Миколи Вінграновського «Первінка». Головний герой твору — дванадцятирічний хлопчик Миколка. Йому хвора мати доручила купити за останні гроші корову, [...]

Війна — це найстрашніша подія в історії людства. Кожна війна забирає в небуття мільйони людських життів. Може, я ще маленька та нерозумна, але я ніяк не можу зрозуміти, чому люди не можуть жити в злагоді між собою. Тяжко буває воїнам у боях, але, на мою думку, ще тяжче тим, хто проводив їх на війну, їхнім [...]

Наймудріші й найрідніші люди в кожної людини — це батьки. Вони вчать нас тому, що зробить наше життя щасливішим. І ми повинні з вдячністю приймати ці поради. Про заповіти рідних батьків йдеться в поезії Платона Воронька «Школа батьків». Поет пригадує поради батька й матері: Привчав мене батько трудитись до поту, А мати — любити пісні. [...]