8) Валентин Мазуркович (друга половина XVII ст.) Профе­сор Колегіума Майор Краківського університету, канонік кос-

242


Телу св. Анни, латиномовний поет, який залишив по собі чис­ленні хвалебні поезії — поховальні або вітальні панегірики. Його прозовий панегірик із нагоди інавгураціїї новообраного короля Речі Посполитої «СупШа КогуЬігіЬеа §гап<іе Біиіпае Сіетепііае 8іти1асгит, іп СеІеЬггіта Іпаи§игаі;іопе… МісЬаеІіз КогуЬиШ Ке§із Роїопіае… Рапе§угісо соїоге айитЬгаіа… а М. Уаіепйпо Іоаппе Магигко^іс… є уоію риЬІісае ІаеШіае сопзе-сгаіа». — Сгасоуіае: 8итрі;и еі; Ітрепзіз Ма§пііісі ВагіЬоІотаеі ]Мо¥о<і¥ог8кі ЕдиШз Меіііепзіз, Соттепгіаіюгіз Розпапіепзіз, 1669; 2°; [12] арк.; (ВСРВ, К. 1735-3; К. 1738-11; Іп.). На зворо­ті титульного аркуша — герб Польщі «Коронований орел», на грудях якого — геральдичний щит із гербом Вишневецьких «Корибут».

9) Уаіїсіїшт Ке£а1е зиЬ аизрісаііззіта согопаіае… МісЬаеІіз

КогуЬиіЬ… — Сгасоуіае: Іп оііісіпа Туро§гарЬіса 8іапіз1аі Ріоіг-

ко^сгук, [1669]; 2°; [9] арк. (ВСРВ, К. 1738-12). На звороті титу­

лу — геральдична композиція, в центрі якої — герб князів Виш­

невецьких під королівською короною, яку тримають янголи.

Примірник має дарчий запис Валеріанові Алембекові.

10) Багато оформлене видання хвалебних поезій, присвя­

чених королю Михайлові та роду Вишневецьких «Согопа <іе

ІарігііЬиз ргеііозіз…» — 2ато8сіі: Турів Асайетісіз, [1669]; 2;

[20] арк.; (ВСРВ, К. 1738-13). ЗаК. Естрейхером вірші склада­

ли 5 осіб. Післямова підписана професором і ректором Замой-

ської академії Василем Рудомичем (пом. 1672). За відомостями

К. Естрейхера примірники видання до Другої світової війни

зберігалися в Ягеллонській бібліотеці, книгозбірні Красинсь-

ких, бібліотеці Ординації Замойських і Закладі народовому

ім. Оссолінських [13]. Усі сторінки видання мають складені

рамки. На звороті титулу вміщено геральдичну композицію з

гербом «Корибут» і гербами земель Речі Посполитої. Видання

прикрашене ще 10-ма алегоричними мідєритами в пам’ять

предків Михайла Корибута. Гравюри мають монограму автора,

який підписався «ТІЛЗ».

Згаданий уже СЮ. Бєжановський залишив по собі віршо­ваний панегірик із нагоди коронаціїї австрійської ерцгерцоги­ні Елеонори Габсбург (1653-1697) на польський трон — Аи§из-іа 8о1іі Ке§іпа1із таіезіаз, ай аизрісаііззітат Согопаііопет… Еіеопоге, Беі Сгаііа Роїопіагит Ке§іпае… Уагзауіае, Іп та§по отпіит Ке§пі Огйіпит сопсигзіі, арріаизіщие, зиЬ іетриз Се-пегаїіит Ке§пі СотШогит… Рапе§угісо сиііи еі; оЬзедиіо, іп

243


ОгЬіа іасіет <іе<іисі;а. — Сгасоуіае: Ех оШсіпа 8сЬе<іе1іапа, 1670; 2°; [16] і.; (ВСРВ, К. 1735-6).

Погребальна промова з приводу смерті короля, написана до­ктором філософії та професором Краківського університету Мат­вієм Броцьким «8р1еп<іог КогуЬиіЬеі 8і<іегІ8 іпехііпсіиз, іп іи-пеге,… МісЬаеІіз Беі Сггаііат Роїопіагит Ке§із… Аеіегпае роііті, еі <іе8І<іегаіІ88Іті Ргіпсіріз тетогіае, а М. МаіЬіа Вгоскі… сопзе-сгаіиз Аппо Ботіпі, 1676. 31 Мепзіз Іапиагі]». — Сгасоуіае: Турів Шіуегзііаііз, Ітрепзіз ]Моио<іиог8сіапІ8, [1676]; 2; [10] арк. (ВСРВ, К. 1735-7; Іп. ). На звороті титульного аркуша — герб Вишневецьких «Корибут». Видання має присвяту рідним бра­там: белзькому воєводі Дмитрові Вишневецькому та брацлавсь-кому воєводі Костянтинові Христофору Вишневецькому.

У зібраннях НБУВ маємо об’ємний, на 26 аркушів, жалоб­ний панегірик на смерть Великого коронного гетьмана, краків­ського каштеляна Дмитра Юрія Вишневецького (1628-1682), автором якого був доктор філософії Краківського університету, професор елоквенції Павло Ян Воєводзький — «Рапе§угісиз іипеЬгіз, Шизігіззіто Ргіпсірі Бетеігіо Оеог§іо КогуЬиіЬ, <іисі іп "Шзпіо-игіес, еі; 2Ьагаг, сазіеііапо сгасоуіепзіз… <іит Ші іп Вазіїіса 88. Тгіпііаііз КК. РР. Ргае<іісаіогит Сгас. та§пііісо еі; іп§епіі, зерисЬгаІіит Ьопогит аррагаіи, іизіа ГипеЬгіа регзоіи-егепіиг : сопзесгаіиз, а М. Раиіо ^аппе "УУоіетхігкі… Аппо… М. БС. ЬХХХІІ. XII. Каїепй: ЗМоиетЬгіз» (Краків, друкарня університету; ВСРВ, шифр: Іп.). Дмитро Юрій Вишневецький був сином великого коронного конюшого Януша Вишневець­кого й Євгенії Катерини Тишкевичівни. Мав рідного брата Кос­тянтина, батька останніх із роду Вишневецьких: Януша Анто-нія, який згодом став краківським каштеляном, та Михайла Серватія, який пізніше став великим гетьманом Великого кня­зівства Литовського. На звороті титульного аркуша вміщено герб Вишневецьких «Корибут». Дмитро Єжи навчався та за­кінчив Краківську академію разом із братом Костянтином та Яном Собеським, майбутнім королем Речі Посполитої Яном III.

Два видання із бібліотечних зібрань мають присвяти від ав­торів Краківському каштелянові Янушу Антонію Вишневець­кому (1678-1741). Одне видання — твір пера викладача теології, пріора Домініканського монастиря у Бродах Генріха Русіана «№еЬо ¥ когопіе агагйо-игапети хусіет 8. ^Г^^10V^І Ггапсізгко^і Ке§І80¥І…» (Львів: в друкарні св. Трійці, 1738); 2°; [17] арк. На звороті титульного аркуша — геральдична композиція з гербів

Схожі публікації