Цікаве й зворушливе оповідання Бориса Харчука «Новолітування». Це розповідь про святкування родиною Нового року під час жорстокої й нещадної війни.

Тривожний і сумний був настрій у родині героя. Він з бабусею й братом чекали на матір. Вона пішла віднести їжу партизанам у ліс. Бабуся намагалася розважити онуків. Ось вона ставить страви на стіл. На жаль, їх не дванадцять, як має бути, бо ж війна. Потім вона згадує, як її батько благословляв святу вечерю. Настрій став веселішим, коли повернулася мама. Усі стали вечеряти традиційною кутею й запивати її узваром. Тепер хлопці не могли дочекатися ранку, щоб піти селом і нащедрувати людям багатства, урожаю й, найголовніше, миру.

Оповідання доводить, що пам’ять про давні народні традиції буде вічно жива. Адже звичаї лише роблять сильнішими людей, укріплюють їх віру в щасливе майбутнє.

Схожі публікації