Щаслива доля була визначена Пастернаку. Дружна родина професійної піаністки й оригінального талановитого художника із самого дитинства плекала майбутнього поета ніжними мелодійними звуками, багатством фарб і квітів. У будинку художника Л. Пастернаку збиралася російська богема, що також впливала на вразливу душу поета

Навчання його була продуманої, цілеспрямованої: заняття музикою, композицією, заняття філологією, філософією. Що ж вибрати із цього, тим більше, що тобі все подобається. Особливу роль у долі юнака зіграв австрійський поет Г. М. Рильке, що бував у будинку Пастернаків. Захоплення його поезією направило наступний шлях Б. Пастернаку

Формування його йшло й під впливом В. Маяковського; шукав себе в літературних групах «Лірика», «Центрифуга», але талант, вимогливість і більша працездатність направили поета на свій оригінальний шлях

Б. Пастернак захоплювався й прозою, і поезією, і перекладами. Все це не розпорошувало його талант, а доповнювало, збагачувало. Його відношення до природи, думки про всесвіт і про людину як частку цього всесвіту було основою стилю його поэзий.

Прекрасне докладне утворення й багата уява поета змушують читача звикати, зживатися з поезією Пастернаку

«Бути знаменитим некрасиво!» — і відразу з’являється питання: чому? Поет нам допомагає знайти відповідь: «Ганебно, нічого не значачи, бути притчею на вустах у всіх». Його розуміння — бути знаменитим — це «так жити, щоб зрештою залучити до себе любов простору, почути майбутній заклик».

…Удивляються в портрет поета, у його очі. Здається, що цілий мир горить у тих очах, і та свіча з моєї улюбленої поезії Б. Пастернаку також відбивається у хворобливому погляді поета, высвечивает рани його душі:

Мело, мело по всій землі,

В усі межі

Свіча горіла на столі,

Свіча горіла…

Це поезія справжнього художника, тому що в нашій уяві вимальовуються картини долі людської, її самітності, його зіткнень

Багата метафорична поэзий Б. Пастернаку оригінальна тим, що переносне значення в образі начебто міняється місцями із прямим, стає над ним. Так, у поезії «Гефсиманский сад» спочатку представляємо біблійний сюжет про Ісус Христі, згадуємо молитву пророка на Оливной горі, а потім якось забуваємо про те, думаємо про Гефсимании, де кожний доп’є свою чашу страждань до кінця. І тільки Богові під силу пронести повз мене чашу або. Як удалося поетові перенести мене на дві тисячі років тому й блискавично повернути назад?!

Дійсність бачиться поетові завжди в динаміку, у постійній мінливості й активності:

Дійсність, як выспавшийся звір, Потягуючись, піднялася спросонья. Це також уміння одночасно бачити різні мири, зіставляти їх, аналізувати, робити висновки

Я тепер розумію, чому така горда, вимоглива Марина Цветаева не просто була закохана в цього Поета, вона цінувала його талант, його високу духовність, порядність; вона очікувала завжди оцінки своїх добутків саме від людини з таким своєрідним поетичним виденьем.

Схожі публікації