Дивний світ природи постає в рядках чудових віршів Максима Рильського. Поет добре знає народні прикмети, життя простих селян, ніжно любить рідну природу.

У вірші «Перед грозою» описана яскрава картина природи перед грозою. Автор показує всі прикмети, які про це свідчать:

На траві роси немає,

Дим прослався над селом.

Землю ластівка черкає

Ростривоженим крилом.

Горобці «купаються» в піску, готуючись до зливи. І ось грім, «шаблі» блискавок, земля притихла й чекає дощу. М. Рильський описує це так правдиво, що легко можна уявити саме таку картину наближення грози.

У вірші «Коні» постає картина літнього вечора, коли пастух жене додому табун коней. Степ оповила «рожево-сиза мла», скляний обрій закривають «хмарки плямами розбризканої туші». Виникає враження, що художник малює не словами, а фарбами такі чудові картини природи рідного краю. Вони теплі, приємні та рідні.

Схожі публікації