Війна — це завжди горе, сльози, кров, смерть. Особливо тяжко було в такий період матерям та їхнім малим дітям. Вічна думка, чим нагодувати родину, була у бідних матусь.

Про часи Великої Вітчизняної війни розповідається в оповіданні Миколи Вінграновського «Первінка». Головний герой твору — дванадцятирічний хлопчик Миколка. Йому хвора мати доручила купити за останні гроші корову, щоб хоч молоко мати. Сміливий хлопчик купив корову на ім’я Первінка. Але подорож додому була насичена пригодами. Вони проходили царство болота, де було багато вбитих німцями корів, конів, перекинутих машин і танків. Миколка ледь стримувався, бо стояв сморід трупів тварин. Крім того, багато предметів заміновано. Пройшовши половину шляху, Миколка побачив велике ліжко посеред дороги. Він нагодував корову, присів на ліжко і заснув. Уранці хлопчик поспішив додому, але знов неприємності: налетіли ворожі літаки й почали бомбити. Чудом Первінка і Миколка залишились живими.

Оповідання має щасливий кінець. Тільки якою ціною виживали діти війни, краще знають тільки вони.

Я бажаю, щоб ніколи більше люди не знали війни та горя.

Схожі публікації