«Окаянні дні» — так охарактеризував події 1918 року живший в еміграції И. А. Бунін. Олександр Блок дотримувався іншої думки. У революції він бачив переломний момент у житті Росії, що спричиняє катастрофу старих моральних підвалин і зародження нового світогляду

Поглинений ідеєю становлення нового, кращої життя в країні, Блок у січні 1918 року пише одне із самих яскравих своїх добутків — поему «Дванадцять», що втілила в собі нестримну міць революції, що змітає на своєму шляху залишки колишнього життя

Зображення старого й нового миру в поемі створено автором у якогось особливого, повної схованого філософського змісту формі. Кожний образ, що з’являється перед читачем, символізує соціальна особа якого — небудь суспільного класу або ідейне фарбування історичної події, що відбувається

Старий мир символізують кілька образів, показаних у презирливий^ — презирливім — насмішкувато — презирливому світлі. Образ буржуя на перехресті, що сховало ніс у комір, символізує ніколи могутню, а зараз безпомічну перед особою нової сили буржуазію

Під образом письменника ховається творча інтелігенція, що не прийняла революцію. «Загинула Росія!» — говорить письменник, і в його словах відбилися думки багатьох представників даної соціальної групи, що бачили в подіях, що відбуваються, загибель своєї країни

Символічно показана й церква, що втратилася колишньої влади. Автор надає нашому погляду образ попа, що йде злодійкувато, «стороною — за замет», що за старих часів «черевом ішов уперед, і хрестом сіяло черево на народ». Тепер «товариш піп» позбавлений і хреста, і колишньої зарозумілості

Бариня в каракулі — символ світського дворянського суспільства:

От бариня в каракулі

До іншої підкрутилася:

— Уж ми плакали, плакали…

Поскользнулась

И — бац — розтяглася!

Цей епізод, на мій погляд, виразив думку Блоку про слабохарактерність і непристосованість зніженої аристократії до нового життя

Всі перераховані вище образи показують, що старий мир повалений, залишилися лише жалюгідні тіні від колишньої величі

Коштує буржуй, як пес голодний,

Коштує безмовний, як питання

И старий мир, як пес безрідний,

Коштує за ним, піджавши хвіст

Зовсім інше художнє втілення в поемі одержав новий мир. Основними його представниками є дванадцять червоноармійців. Образ цього загону, на мою думку, — це відбиття реальної особи революції. «На спину б треба бубновий туз!», «Замикайте поверхи, нині будуть грабежі!», «Уж я ножичком полосну, полосну!» — подібні рядки, що зустрічаються в поемі, говорять, на мій погляд, скоріше про анархію, чим про боротьбу пролетаріату за краще життя. У розмовах червоноармійців жодного разу не зустрічаються вигуки типу: «Ми наш, ми новий мир побудуємо!» Можна розглянути лише глибоке презирство й ненависть до всьому «старому».

Масштабність революції підкреслюють образи сил, що розбушувалися, природи: хуртовина, що розігралася, що завивається лійкою сніг, чорне піднебіння. Особливо широко стихійну міць подій, що відбуваються, символізує вітер:

Вітер, вітер!

На ногах не коштує людина

Вітер, вітер —

На всьому божому світлі!

И нарешті, одним з основних у поемі «Дванадцять» є образ Христа. Існування даного образа в поемі можна трактувати поразному. Особисто я вважаю, що він символізує «бога рабів», ведучого за собою колишніх рабів старого миру й благословляючого їх на боротьбу із гнобителями. Ім’я Ісуса Христа в поемі написано невірно. На мій погляд, автор зробив це, щоб підкреслити, що тут мається на увазі не бог старого миру, а бог новій, робочій Росії

У цілому про добуток можна сказати, що Блоку вдалося створити в невеликий по обсязі поемі досить значну картину життя, що дає подання про події того років у революційній Росії і їхній ідеологічній спрямованості. Майстерно побудована композиція, своєрідно підібрані образи й символи по праву роблять поему «Дванадцять» одним із кращих добутків у творчості Олександра Блоку

Схожі публікації