Є давнє і мудре висловлення: «У людині все має бути прекрасним — і душа, і тіло». Але можна з ним не погодитися. Адже в суспільстві є багато людей з фізичними вадами, які не винні у своїй слабкості. У душі вони можуть бути прекрасними людьми, добрими, щирими, вірними товаришами і порадниками. Отже, я вважаю, що краса тіла чи обличчя не є головним критерієм оцінки людини. Є багато іншого, що дає можливість оцінити і зрозуміти людину.

Існує давня народна мудрість: «Не суди по одежі — суди по розуму». І я погоджуюсь із цим. До нас у клас цього року прийшла нова дівчинка. Спочатку ніхто не звернув на неї уваги, потім дехто навіть не хотів з нею товаришувати. Але пройшов час, і зараз у неї багато друзів. Вона виявилась дуже чемною і розумною дівчиною. І часто допомагає мені на уроках. Ми разом повертаємося додому, і мені дуже цікаво спілкуватися з нею. До того ж, на мою думку, краса людини лежить у її ставленні до себе самої. Неохайна, у брудному і зім’ятому одязі людина ніколи не зможе називатися гарною. Оточуючі вважатимуть, що вона лінива, не поважає себе. Ніколи гарна людина не буде поводитися нечемно, висловлюватися грубо і брутально. Адже завжди можна привітатися, сказати «до побачення» або «смачного» навіть малознайомим людям. Це буде приємно почути іншим, і тим більше приємно самому тобі.

Я вважаю, що для людини внутрішня краса має велике значення. Адже тіло можна тренувати фізичними вправами. А ось душу і характер змінити дуже важко. Тому треба виховувати змалку доброту, співчуття, любов до ближніх і природи, чесність і щиру усмішку.

Схожі публікації