Прочитайте текст. Складіть де нього плав і запишіть.

Українська мова походить від праслов’янської — спільної мови всіх слов’янських племен, що проіснувала до VII ст.

У розвитку української мови виділяються чотири періоди: 1) протоукраїнськнй (VII—XI ст.); 2) староукраїнський (XI—XIV ст.); 3) середньоукраїнський (кінець XIV — початок XIX ст.);

4) новий (початок XIX ст.— до нашого часу).

Якою була протоукраїнська мова, нам не відомо, бо не збереглося письмових пам’яток того періоду, хоч є свідчення, що писемність тоді вже існувала.

У княжу добу функціонували дві мови, які не дуже відрізнялися одна від одної, — жива розмовна староукраїнська мова і літературна, або церковнослов’янська, запозичена з Болгарії. Живою розмовною мовою, представленою кількома діалектами, послуговувалася переважна більшість населення Київської Русі, а літературну використовували освічені верстви тогочасного суспільства.

Із прийняттям християнства створюються школи, закладаються бібліотеки, перекладається численна кількість творів грецьких авторів; пишуться й оригінальні філософські, історичні і літературні твори. При цьому літературна мова зазнає впливу живої розмовної мови. Цей вплив відчутний у літописах, «Слові о полку

ІГОреВІМ» та ІНШИХ /норах.

Татаро-монгольська навала на деякий час затримала культурний поступ України-Русі. але не перервала його. За часів Великого Литовського князівства (XIV— XVI ст.) українська мова стає державною. До нас дійшло 500 томів документів, написаних літературною мовою того часу, в якій наявні елементи живої української мови.

З


У козацьку добу (XVI—початок XVIII ст.) бурхливо розвиваються українська наука, шкільництво, література, книгодрукування. Літературна мова сягає апогею свого розвитку. Мелетій Смотрицький створює славнозвісну «Граматику словенську» старослов’янської мови. Продовжує формуватися жива розмовна мова нашого народу, якою твориться багатющий український фольклор.

Внаслідок цілковитої втрати Україною політичної незалежності (кінець XVII—XVIII ст.) українська літературна мова і культура в цілому зазнають переслідувань з боку російського уряду і церкви, закриваються українські братські школи. Натомість відкриваються російські школи й університети. Кращих учених, митців переводять до Росії, а Україна перетворюється на російську провінцію.

Під час, здавалось би, найбільшого культурного занепаду з виходу «Енеїди» І. Котляревського 1798 року, написаної живою розмовною мовою, починається новий етап розвитку української літературної мови, мистецтва і науки. Тотальне переслідування української культури, русифікація України впродовж XIX— початку XX ст. завдають великої шкоди, але не зупиняють українського культурного відродження. Розвиток української літератури відбувається рівнобіжно з розвитком української лінгвістики. В 1906 році українську мову офіційно визнає Російська Академія наук.

У період революційних подій (1917—І920) усуваються перешкоди на шляху розвитку української мови, але ненадовго. З початку 30-х років розпочинається новий тотальний наступ на українство, ще підступніший і жорстокіший, ніж за царату. Фізично знищуються не лише діячі науки і культури, а Й основний носій української мови, споконвічних традицій українського народу — селянство: мільйони селян розкуркулено і заслано до Сибіру. Крім того, понад 7 млн чоловік виморено голодом, 10 млн українців гине під час Другої світової війни. Вимерлі або знищені українські села заселяються переселенцями з Росії. Планомірно русифікується словниковий склад української мови, звужується сфера її вживання.

З проголошенням незалежності України 24 серпня 1991 року вкотре розпочалося болісне, але повне надій і сподівань відродження української державної мови, науки, культури.

II. Доберіть додаткові аргументи з різних джерел — з підручників історії, література, з газет і журналів — на підтвердження висловлених у тексті тез. Напишіть продовження тексту.

Ш. Дайте відповіді на запитання.

1. Які періоди в розвитку української мови виділяються у вітчизняній лінгвістиці?

2. Хто був творцем української мови: а) розмовної; о) літературної?

3. Що є найважливішою запорукою вільного розвитку української мови?

4. Які, на ваш погляд, проблеми її відродження

є найактуальнішими?

* 2. Довідайтесь із енциклопедії про видатних мовознавців Олександра Потебню, Леоніда Булаховського, Михайла Жовтобрюха. Який їхній внесок у розвиток вітчизняної науки?

3.1. Пригадайте відомі вам висловлювання про українську мову. Використовуючи їх, складіть власний роздум про мову в публіцистичному стилі.

II. Запишіть скомпоновані висловлювання.

§ 2. Повторення та узагальнення вивченого

4. Дайте відповіді на запитання І виконайте завдання.

1. Поясніть, з якою метою відокремлюються члени речення. Яку роль виконують уточнюючі члени речення?

2. Як розділ «Синтаксис і пунктуація* пов’язаний з іншими розділами науки про мову, зокрема з «Лексикологією », « Морфологією • ?

3. Який зв’язок існує між синтаксисом і пунктуацією?

5. І. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок, що

виражав би основну думку.

II. Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Назвіть пунктограми і поясніть їх за допомогою правил.

О рідна земле Ти як мати єдина і неповторна! Ти не обов’язково найкрасивіша. У світі є можливо інші краї сповнені чарівної краси краї де ласкавий шум морського прибою поєднується з ніжним співом барвистих

Птахів а пахощі лавра чи магнолій зі свіжістю грозових південних вітрів: Та що з того?

Хай ти скромніше вбрана хай твоя краса не така показна і не кожному впадає в вічі але від того ти не менш рідна і люба синівському серцю рідна земле! Ти ввійшла в нього разом з молоком матері і шумом старої верби у воротях із золотим дзвоном пшеничної ниви за селом із звуками рідної мови та пісень вечорових дівочих. Усім цим і багато чим іншим часто непомітним для ока ти вросла в серце мов дуб у землю. І нема в світі такої сили яка вирвала б із нього вітчизну і вклала натомість іншу (ЗаВ. Маликом).

А в. І? Прочитайте. Визначте типи односкладних речевь. Вкажіть головні члени речення.

I. Голкою криняці не викопаєш (Нар. творчість). 2. Прокидаюся в незрозумілій тривозі (А/. Коцюбинський). 3. Подейкували про можливий прихід військ Наливайка (Іван Ле). 4. Надворі смеркало і сутеніло (/. Нечуй-Левицький). 5. Ліс і вітер. Ніч зимова ІН. Сосюра).

II. Складіть по одному реченню кожного з визначених типів і запишіть їх.

7. Прочитайте. До поданих речень доберіть можливі сино

німічні речення ІНШИХ типів.

1. Здобудемо освіту — побачимо більше світу (Нар. творчість).- 2. Посадили над козаком явір та ялину (Г. Шевченко). 3. Надворі вже добре вечоріло (Марко Черемшина). 4. Іду, їду — нема сліду (Нар. творчість).

8. Подапі речення перебудуйте гак, щоб утворились речен

ня з відокремленими членами. Запишіть їх.

1. Тиха холодпг. піч обмлла землю (М. Коцюбинсь

Кий). 2. Високо й густо розрісся вишняк, що він посадив (/. Нечуй-Левицький). 3. Неначе лебідь, купалося сонце в лісовому озері, яке від краю заросло чубатим очеретом і широкою рогозою (М. Стельмах). 4. Старий орел, який був давнім мешканцем степу, сидів на кручі.

9.1. Прочитайте. Назвіть кожний із шести випадків вживання розділових знаків і поясніть їх.

— Знайшов! Щастя знайшов! Глянь, мамо, яка гарна п’ятірочка!

6


Біжить хлоп’я через подвір’я, поспішає скоріше показати п’ятипелюсткове «щастячко», знайдене на квітучій бузковій гілці. І скільки тієї радості в голосі хлоп’яти! (Є. Шморгуп).

Її. Поясніть значення висловів Сіль землі й народу; неопаЛима купина; соборна Україна.

10. Прочитайте і спишіть, вставляючи пропущені розді

лові знаки.

1. Традиційно в Україні діти називали своїх батьків

на Ви. Така форма диктувалася високою повагою до

найближчих людей. Нею користувалися навіть тоді

коли старші були відсутні позаочі. Моя покійна мама

любили квіти вздовж призьби висаджувати.

2. Що таке трапилось? спросоння бубонять тато

Жахливий сон приснився? Та ні заспокоюю то я знехо

тя так… і щоб більше не потривожити їхнього спочин

ку одля’кую уяву й засинаю (3 Те. В. Скуратівського).

11. Напишіть невеликий твір на одну з тем: «Я —громади*

нин України», «В чому я вбачаю смисл життя». «Найвища

честь на Землі — бути Людиною.. Використайте як цитати

наведені висловлювання О. Довженка.

1. Безсмертне людство. І В ньому людина знаходить безсмертя через свої діла. 2. Не знаю я народу, та й нема такого другого народу няні на Землі, щоб так багато створив, таку велику данину приніс всьому людству, як наш народ. 3. Життя таке коротке. Поспішайте творити добро. 4. Прекрасна людина в бою за батьківщину. Прекрасна вона в стражданнях і в смерті за неї. Але найсвітліша краса її в труді.

12.1. Прочитайте. Дайте характеристику реченням з тексту. Визначте члени речення.

Нашому поколінню випало складне і відповідальне завдання — відродження української мови, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Це наш історичний обов’язок, виправдання нашого перебування на цьому світі. Не перекладаймо цього тягаря на плечі своїх нащадків, бо може бути запізно. Діймо. (В. Інани-шин, Я. Радевич-Винницький).

П. Чим відрізняються неповні речення від односкладних? Наведіть приклади з тексту.

13. Прочитайте і спишіть речення. Розставте пропущені

розділові знаки. Поясніть їх.

1. Зашуми потоком новим сизокрила моя пісне друзям серцем малиновим ворогам як шабля блисни! 2. Я знав міста ліси і гори і в морі бачив кораблі (3 Те. А. Малишка). 3. Карно чув усякі голоси та ще зроду не чув такого гарного рівного високого дзвінкого та голосного (/. Нечуй-Левицький). 4. Земля України і небо і люди усе мені рідне (П. Воронько). 5. Глухенький електрифікував усе що тільки міг водокачки майстерні ферми токи… (О. Гончар). Ь. Про що б не заходила мова про нові вистави у театрі про шкільні справи про вчинену комусь несправедливість про мистецтво і літературу чи про перспективи народного господарства Довженко займався як вогонь (М. Рильський).

14. Прочитайте речення і поясніть наявність чи відсут

ність розділових знаків.

1. Справді, це була не звичайна — мінеральна вода (О. Гончар). 2. О, знаю я, багато ще промчить злих хуртовин над головою в мене (Леся Українка). 3. Те гостре обурення, однак, пройшло, і крики поволі затихали {М. Коцюбинський). 4. І ось нарешті вершина наша (О. Гончар). 5. Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині! (Т. Шевченко). 6. Однак мене морозить (М. Коцюбинський). 7. Та й, нарешті, за віщо я маю каратись за других? (Леся Українка).

15. Прочитайте і спишіть, розставляючи пропущені

розділові знаки.

1. Туман ішов очевидячки з річки з плавнів (М. Коцюбинський). 2. Там за муром Юра знав ріг вулиці схил величезний млин загата річка Рось (Ю. Смолич). 3. О пісне вкраїнська дзвінка невмируща ти мука і радість ти гнів і любов (Р. Братунь). 4. Правда може я сам таки в цьому й винен (О. Гончар). 5. Як помер батько земля йому пером зоставив нам дев’ять пар волів полових хороших (Марко Вовчок).


Схожі публікації