Мета: Надати інформацію про способи передачі чужого мовлення; формувати вміння розрізняти пряму мову та слова автора; бачити суттєві відмінності між прямою та непрямою мовою; здійснювати їх заміну; правильно розставляти знаки в таких конструкціях й інтонувати їх; розвивати логічне та образне мислення, пам’ять, уміння складати речення з прямою й непрямою мовою та використовувати їх у мовленні; збагачувати словниковий запас Учнів; Виховувати повагу До Рідного слова й надбань української літератури.

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційна частина

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Мотивація на

Вчальної діяльності

III. Актуалізація опорних знань

Бесіда,

— Що ви знаєте з попередніх класів про способи передачі чужого мовлення?

— З якою метою люди використовують пряму мову?

— Чим супроводжується пряма мова?

— Які компоненти є в реченнях із прямою мовою?

— У що перетворюються речення з непрямою мовою?

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. У людей у процесі спілкування виникає потреба передавати чи відтворювати висловлювання інших. Чуже мовлення можна передати прямо —- Пряма мова, діалог, цитата, Та непрямо — НеПряма мова. *

Пряма мова — це чуже мовлення, передане дослівно, без змін, із збереженням змісту та інтонації. Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують на те, кому вона належить. Пряма мова та слова автора вимовляють із різною інтонацією. Пряму мову передають розповідними, питальними, спонукальними та окличними реченнями.

{На дошку спроектовані схеми речень із прямою мовою.)

Пряма мова

Виражає: Мовлення іншої особи, передане без змін.

Супроводжується: Словами автора.

Стоїть: Після слів автора, перед ними та всередині них.

Пряма мова може передавати: Слова іншої особи, слова самого автора, невисловлені думки.

Конструкції речень із прямою мовою

Слова автора супроводжуються розповідною інтонацією. Якщо вони стоять перед прямою мовою, то вимовляються з пониженням голосу й невеликою паузою.

1. Пряма мова після слів автора:

А: «П».

А: «П!(?)>> А: «П…»

Якщо слова автора стоять після прямої мови, то вони вимовляються трохи прискорено й із пониженням голосу.

2. Пряма мова перед словами автора:

«П», — а.

«П!(?)>> — а. «П…» — а.

3. Пряма мова всередині слів автора:

А: «П», А.

А: «П!(?)>> А. А: «П…» А.

При такій конструкції перша частина прямої мови вимовляється з підвищенням голосу, друга — залежно від мети висловлювання, а слова автора — з інтонацією вставних слів, виділяються комами й характеризуються зниженням голосу в кінці.

4. Слова автора розривають пряму мову:

«її… — а, — п».

«її, — а, — п». «її, — а, —- п!(?)». «її, — а, — п…»

5. Слова автора розривають пряму мову:

«її… — а. — її».

«П!(?) — а. — її». «її, — а. — її». «П(!?),~ а:— її».

Робота з текстом.

Прослухайте текст. Запишіть, до якої із п’яти зазначених груп належить речення з прямою мовою.

25 лютого 1871 року народилася Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка), уроджена волинянка з міста Звягеля, літературна Діяльність якої почалася дуже рано: у дев ‘ять років написала перший Вірш, а в тринадцять -— Надрукувалася. В одному з листів до Ольги Юліанівни Кобилянської Леся Українка пише: «На літературний шлях було вийти легко, бо родина Творча, І продовжує далі: Близьке оточення (дворянське) Високоосвічені люди». Мати (Олена Пчілка) намагалася всебічно розвивати дітей, а їх було шестеро. Старшому синові Михайлу та другій дитині Лесі Створила власну шкільну програму, за якою навчала аж до п ‘ятого класу.

Колективна робота.

Зверніть увагу На Дошку. (На дошку спроектовані опорні схеми.)

Пряма мова Непряма мова

Точно відтворений чужий вислів Чуже мовлення, уведене

зі збереженням його лексичних, автором у формі залежної

синтаксичних, інтонаційних частини складного речення

Особливостей

1. Якщо пряма мова являє собою розповідне речення, то підрядне починається сполучниками Що, ніби;

Якщо спонукальне — сполучником Щоб;

Якщо питальне — роль сполучника виконує питальне слово — займенник, прислівник, частка,

2. Займенники 1-ї та 2-ї особи змінюються на займенники 3-ї.

3. Форма наказового способу дієслова перетворюється на форму умовного способу зі значенням побажання, але частка Б Не ставиться після дієслова, а входить до сполучника Щоб.

4. Звертання, вигуки, модальні частки, вставні слова опускаються.

Диктант із коментуванням.

Запишіть текст. Виділіть речення з прямою та непрямою мовою, прокоментуйте їх написання, зробіть синтаксичний розбір. Укажіть, до якого типу та стилю мовлення належить поданий текст. Відповідь обґрунтуйте.

Дослідишся Лариса Мірошниченко зазначає, що талант поетеси Формувався під впливом багатьох факторів. В її творчість увійшла Любов до українського народу, рідного краю, народної пісні (було зіБрано та записано двісті двадцять п ‘ять мелодій, які пізніше видав Окремою збіркою чоловік Климент Квітка). Продовжує, що була не Тільки талановитою в поезії, а й прекрасно грала на фортепіано, відЧувала покликання до музики, малювання. Говорила, що з неї кращий Був, би музикант, ніж поет. «Але натура утяла мені жарт», ЗіЗнається сама письменниця.

Іван Якович Франко в 1898 році в одній зі своїх статей зазначає: «Від часу Шевченкового "Поховайте та вставайте, кайдани порвіте" Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова…»,

Диктант із поясненням.

Поясніть орфограми та знаки пунктуації в реченнях. Накресліть схеми речень із прямою мовою.

У селі Колодя..ному збереглося два (не)великі будиночки: сірийОлени Пчілки і білий Лесин. «Хто знає цю околицю, Писав Д. Дон-Цов, той зрозуміє, як могло ро..в..ватися поетичне на..хнення і хист Письме{нн, н)щький в матері і дон. жи, В тій повній поезії околиці, Яку (з, с)малювала Леся в «Лісовій пісні». «Над вузен.. кою річкою чуєтеСя запах м..яти, ось Лесин кадуб, з якого колись била джерел..на вода, Сад, який доглядала вся сім. я…» —говорить далі.

Мати Лесі згодом напише, що потім і в Л)уц..ку довелося закласти камін.. чик українс.. кої кул.. Тури. Ольга Петрівна продовЖує: «Уявімо собі, як нелегко здійснювалася така робота, особливо після заборони 1876року українс. кого друкованого слова».

Творча робота.

Переробіть речення з прямою мовою в речення з непрямою. . Дослідник творчості Лесі Українки каже: «Поетеса народилаСя 25 лютого 1871 року в місті Звягелі (Новоград-Волинський)».

2. Поетеса у вірші «Сопіга зрет зрего!» говорила собі: «Щоб не Плакать Я сміялась!».

3. Авторка в одному зі своїх творів запитує: «Хто назвав мене Слабкою?».

V. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

Бесіда.

— Що називають прямою та непрямою мовою?

— Як відбувається трансформація речень із прямою мовою в речення з непрямою?

— Яке значення має інтонація в таких реченнях?

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Виписати з художніх текстів 10 речень із прямою та непрямою мовою, зробити їх синтаксичний розбір.

Схожі публікації