Тетяна КРАВЧУК, Учитель першої категорії Житомирської гімназії № З

Мета: Актуалізувати й узагальнити знання учнів про способи вираження головних і другорядних членів у простому реченні, синонімію мовних засобів вираження підмета, присудка та другорядних членів речення, інверсію; ознайомити зі стилістичними можливостями синтаксису; удосконалювати вміння визначати члени речення, виконувати синтаксичний аналіз простого речення, вживати певні синтаксичні конструкції відповідно до стилю спілкування; підвищувати культуру мовлення учнів; розвивати логічне та образне мислення, мовлення; виховувати засобами дидактичного матеріалу любов до природи, естетичні смаки.

Тип Уроку: узагальнення й систематизація знань.

ХІД УРОКУ І. Організаційна частина Мовна розминка.

Установіть відповідність між фразеологізмами та їх значеннями.

1 Сам не свій А Кожен насамперед думає про себе

2 Піти на свій хліб Б Почуватися незручно, некомфортно

3 Своя сорочка ближче В Приголомшений

До тіла Г Жити самостійним життям, за-

4 Не у своїй тарілці Безпечувати себе матеріально

Вправа З Ключем»

Запишіть слова у дві колонки:

У Першу — з ненаголошеним Є;

• у другу — з ненаголошеним И.

У кожному слові підкресліть останню букву — прочитаєте народну приказку.

3..рно, вер..с, л,.ман, м..далі, ваз,,лін, ш..рокі, вер..сень, п..ніцилін, Крилатої, мисколиз, чер..да, трен..р, пш. миця, велоспед, бр. міти, н..потріб, весло, циферблат, глибочінь, з..ряст, б..режу, п. мьок, м..тро.

Ключ: Осінь на рябому коні їздить.

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

III. Актуалізація опорних знань

Вправа «Мікрофон».

— Що ви знаєте про просте речення?

— Для чого вам знадобляться ці знання?

— Що вивчає стилістика?

IV. Вивчення нового матеріалу

Робота з таблицею.

Речення — це синтаксична одиниця, яка виражає закінчену думку про факт чи явище дійсності. Кожне речення має синтаксичний центр—граматичну основу. Види граматичних основ запропоновані в таблиці.

Таблиця Синтаксичний центр речення

Підмет + Присудок

Однорідні Підмети +

Підмет + Однорідні

Підмет

Присудок

Присудок

Присудки

Краплини

В саду

Тече вода

Дорога.

Відмикаю

Перші

Цвіли

В синє

Ранок. Тиша.

Світанок

Вдарили

Бузина та

Море, та

(М. Рильський.)

Скрипічним

Об шибку.

Калина.

Не витікає.

Ключем.

(Л. Кос-

(О. Іль-

(X Шев-

(Л. Кос-

Тенко.)

Ченко.)

Ченко.)

Тенко,)

Лінгвістична гра «Лото»,

{Учні отримують схему лото та картки зреченнями.) Розмістіть приклади речень у відповідні комірки лото (додаток 1 на с. 93).

Тренувальна вправа,

Запишіть речення. У кожному з них визначте підмет, зробіть висновки щодо способів вираження підмета.

1. Дуби сплели кошлаті віти, шумлять в задумі ясени. (Л. Дмит-ренко.)

2. Багато вітрів прошуміло над головою. (О. Довженко.)

3. Жити у небі, гинути в леті Осуд старих журавлів. (Л. Перво-майський.)

4. «Завтра» прозвучало як вирок. (З підручн.)

5. Несподіване «тс-с-с» зупинило всіх. (Леся Українка.)

Самостійна робота,

Запишіть речення. У кожному з них визначте присудок, зробіть висновки щодо способів вираження присудка.

1. Запахла осінь в ‘ялим тютюном та яблуками, та тонким тумаНом, і свіжі айстри над піском рум’яним зоріють за одчиненим вікном. (М. Рильський.)

2. Старий наговорив синам сім мішків гречаної вовни, незважаючи На святу п ‘ятницю. (І. Нечуй-Левицький.)

3. Небо глибоке, прозоре, блакитне. (М. Івченко.)

4. Починав жевріти схід сонця. (І. Нечуй-Левицький.)

5. А дівчина була як сонце. (Марко Вовчок.)

6. Осінь Улюблена пора року багатьох поетів.(3 Підручн.)

Робота В Парах,

Порівняйте речення. Визначте присудки та способи їх вираження.

1. Із-за хмар почав півколом з ‘являтися блідий місяць.

2. Дідусь дозволив мені пиляти і рубати дрова.

Учитель. Не слід плутати інфінітив як основну частину присудка з інфінітивом-додатком. Якщо інфінітив і допоміжне дієслово стосуються однієї особи (підмета), то такий інфінітив виступає частиною складеного присудка. Наприклад: Велике вітрило почало напинатися Під потужним вітром.

Якщо інфінітив називає дію, що стосується іншої особи (не підмета), то це може бути додаток. Наприклад: Мама попросила принести води. (Мама попросила, а воду принесе дитина.)

Лінгвістичний експеримент.

Складіть речення так, щоб слова Зателефонувати, ознайомити Були:

1) присудками;

2) додатками.

Учитель. У більшості випадків підмет і присудок узгоджують свої граматичні форми. Це означає, що числові, особові й родові форми присудка зумовлюються відповідними формами підмета. Однак коли підмет виражений числівниковим словосполученням, абревіатурою, іменниковими словосполученнями зі словами Більшість, меншість Або в реченні наявні однорідні підмети, то виникає складність в узгодженні форм підмета та присудка.

При складеному підметі, вираженому збірно-кількісним іменником типу Більшість, меншість, частина, решта, ряд Або неозначено-кількісним іменником типу Купа, гурт, гурток, юрба, група В сполученні з керованим іменником у формі Р. в. мн. присудок має форму однини. Наприклад: Решта людей Стояла з хитрою, прихованою посмішкою На устах. (Ю. Яновський.)

При складеному підметі, вираженому кількісно-іменним словосполученням, присудок може мати як форму однини, так і форму множини:

Двоє курчат лягло На мі~ Четверо коліс Залюбки Крутились Сці. (І. Нечуй-Левицький.) На ясному сонці. (І. Нечуй-Левицький.)

При підметі, що виражається кількісним числівником та іменником у множині, присудок ставиться в множині. Наприклад: Шість чоловік Ввійшли в ліс. (І. Нечуй-Левицький.)

Але: присудок в однині при кількісно-іменному підметі буває тоді, коли числова частина підмета — іменник Півдесятка, півсотНі, півмільйона, півдюжини й т. п. Або числівник Півтора, півтори. Наприклад: Півдесятка німецьких підбитих машин стояло в балці. (О. Гончар.)

Присудок в однині буває й тоді, коли кількісно-іменний підмет показує приблизну кількість або вік людини. Наприклад: Зрівнялося Оксані двадцять годочків. (Марко Вовчок.) Сиділо нас чоловіка з вісім. (А. Тесленко.)

Якщо підмет виражений абревіатурою, то присудок узгоджується зі словом, що несе основне смислове навантаження. Наприклад: РАГС знаходиться на вулиці М. Грушевського.

Культура мовлення.

Спишіть речення, виділіть у них граматичні основи, ставлячи присудок у потрібну форму. Уставте на місці крапок пропущені букви. Обґрунтуйте свій вибір.

1. Більшість творів письменника бул.. написан.. в рідному місті.

2. Чоловік з десяток зібралася на майдані під вечір.

3. Чотири покоління зберігал.. цю родинну реліквію.

4. Хто із старших мож.. мені порадити?

5. Прикордонник із собакою подолал.. перешкоду.

6. Десятки коней пасл..ся на узліссі.

7. Брат із сестрою виріши., піти у ліс по ягоди.

8. ООНрозгляну., важливе питання.

9. На галявиніросл.. вісім берізок.

10. Багато верхівців скакал.. обабіч шляху прямо по хлібах.

Диктант-естафета.

Пригадайте можливі пунктограми в простому реченні. Запишіть речення, поясніть розділові знаки. (Кожен учень біля дошки записує По одному реченню.)

1. Яке це щастя Жить на цій землі! (О. Довженко.)

2. Ліси наче світилися наскрізь. (О. Гончар.)

3. Він рідний нашим городам і селам. (М. Рильський.)

4. По однім боці хвилювалося жито, а по другім Жовтіла глиняНа круча з чубком червоних маків. (М. Коцюбинський.)

5. Цей дощик Радість усім велика. (Л. Глібов.)

6. Дядько Не тітка, а тітка Не мати. (Нар. тв.)

7. Ніч Мов криниця без дна. (М. Рильський.)

8. Ніч ночувати Не вік горювати. (Нар. тв.)

9. У моєму серці Схрещення доріг ненависті й любові. (Д. Пав-

личко.)


Мовне дослідження.

Порівняйте речення, записані в правій та лівій колонках, і зробіть висновок щодо синонімії засобів вираження другорядних членів. Складіть усно речення, у яких є синонімічні означення: узгоджені та неузгоджені.

1. До пишного мальвового розмаїття усі давно звикли,

2. Зійшов над хатою повний Місяць.

3. Перед нами розстелився Зелений трав ‘яний килим.

1. До пишного розмаїття мальв Усі давно звикли. (І. Цюпа.)

2. Зійшов над хатою місяць упоВні (Марко Вовчок.)

3. Перед нами розстелився зелений килим із трави. (З підручн.)

Синтаксичний аналіз речень.

Виконайте синтаксичний аналіз речень.

1. Яблука на голому гіллі світяться спокійно серед саду в сумовитій

надвечірній млі в сумовиту пору листопаду.
(Є. Гуцало.)

2. В далечінь холодну без жалю за літом синьоока осінь їде навмання. (В. Сосюра.)

3. Скупе проміння осіннього сонця самітньо відсвічує немічною поЗолотою на білому тлі беріз. (О. Донченко.)

4. Шумлять сади над берегами в моєї юності краю. (В. Сосюра.)

5. Над тихою святковою землею золотими мазками буде починатися ранок. (ЗаМ. Стельмахом.)

6. На темнім матовім листі в гаю де-не-де видніє осіння позолота. (Леся Українка.)

7. Осінній холодок над спраглою землею шатро гаптоване широко Розіп ‘яв. (М. Рильський.)

Аналітична вправа.

Порівняйте речення у двох колонках, дайте відповіді на запитання.


Білі хати виринають з-поміж верб та садків

З-поміж верб та садків виринають Білі хати. (І. Нечуй-Левицький.)




Тихі, мрійливі зорі глянули На землю

На землю глянули зорі, тихі, мрійливі. (З підручн.)


Бесіда.

— Чи однаковий зміст речень?

— Чим відрізняються подані речення?

— Чи вноситься новий відтінок у зміст речення перестановкою лише одного слова?

Робота в парах.

Опрацюйте теоретичний матеріал, поданий у картці, поставте один одному запитання за змістом (додаток 2), Усно визначте порядок слів у реченнях.

1. В тих теплих степах виробилась кров моя і душа моя. (В. Ви-нниченко.)

2. Польова повитиця полізла догори по стеблині жита і розтулила Свої білі делікатні квіточки. (М. Коцюбинський.)

3. Перепілки кричать у некошених нивах вівса. (Т. Масенко.)

4. В зелених травах яблука червоні… (М. Стельмах.)

Вправа «ЯРедактор».

Відредагуйте речення, укажіть у кожному тип помилки.

1. Світ новий зовсім перед нами розкрився, осяяний сонцем.

2. Повинні любити учні і берегти природу.

3. Гори вдалині покриті туманом виднілися.

4. Перетинали подвір ‘я білим піском посипані стежки.

V. Рефлексивно-оцінювальний етап

Учитель. Минає літо. Осінь вже бреде,

Лісів багрець торкнувся вересневий.

І пахне чебрецем, і листя де-не-де,

Кружляючи, лягає під дерева.

Спить озеро, дрімає сон-трава.

Про що їй очерет шепоче тихо,

Де жолудь золотий додолу опаде

І ходить по гриби старенька лісничиха?

Щось марить дуб, вклоняючись землі.

Ніхто того, мабуть, не розуміє…

Ген, потяглись у вирій журавлі,

Та глід в кущах, мов жар, полум’яніє. (Л. Тендюк.)

VI. Домашнє завдання

1. Написати твір-мініатюру «Осені печальна краса».

2. Виконати синтаксичний розбір 10 речень.




Лінгвістична гра «Лото» Схема лото


Підмет + Присудок

Однорідні підмети + присудок

Підмет + Однорідні присудки

Підмет

Присудок

Картки з реченнями

В Селі дзвенить

Надгірна ніч. Хо-

Між: зелених хлібів

Криниця повновода.

Лодні роси. (М. Фін-

Розкидано чорні плями

(М. Рильський.)

Ляндський.)

Баштанів. (А. Головко.)

Лози, висип,

Зусіх садків пахло

Замріє коли-не-

Кручі, лісУсе

Нагрітою на сонці

Коли гайок чи діброва.

Блищить на сонці.

Корою дерев, набуб-

(О. Ільченко.)

(За 0. Довженком.)

Нявілими бруньками. (Є. Гуцало.)

В ‘ється стеж-

Зупинки. Перон.

Мокрий сніг гірко

Ка по долині і хо-

Гучномовці. (Л. Кос-

Пах полином і тихо шу-

Вається в гаю.

Тенко.)

Мів од вітру. (Гр. Тю-

(М. Сингаївський.)

Тюнник.)

Ясний та пого-

В осінній вечір

Серед яблунь і ви-

Жий ранок. (Панас

Слово засвічу. (І. Жи-

Шень біліє хатина.

Мирний.)

Ленко.)

(М. Луків.)

,2


Додатоь


Картка Порядок слів у реченні

Українська мова належить до мов із вільним порядком слів. Розрізняють Прямий Порядок слів і Зворотний {інверсія).

Прямий порядок слів вважається нейтральним і є характерним для офіційно-ділового та наукового стилів.

Розташування членів речення при прямому порядку слів


Підмет

Перед Присудком

Означення

Перед

Означуваним

Словом

Додаток Після

Слів, від яких

Залежить

Обставина

В різних місцях


У випадку непрямого порядку слів (інверсії) основний зміст речення зберігається, але з’являються додаткові змістові відтінки, підсилюється виразність слів.

Непрямий порядок слів використовується в художньому та розмовному стилях для виділення змістової значущості тих чи інших слів у реченні або для надання фразі особливого стилістичного забарвлення.

Зверніть увагу!

Порушення правил розташування членів речення може спричинити двозначність висловлювання. Неправильно побудованим є, наприклад, таке речення: Сашко виконав два дні тому записані вправи. Із цього речення незрозуміло, що було два дні тому — виконання вправ чи їх записування.

Логічний наголос

Логічний наголос — це виділення більшою силою голосу найважливішого слова в реченні. Наприклад:

1. Завтра Відбудеться конкурс.

2. Завтра Відбудеться Конкурс.

3. Завтра відбудеться Конкурс.

У наведених реченнях логічно наголошуються виділені слова, бо вони виражають найсуттєвіше в повідомленні, а значить, мають найбільшу змістову вагу


Схожі публікації