Протиставлення молодості самітності й старості — от проблема, над якою міркує автор

Це моральне питання ставиться до категорії вічних, тому що міркував над нею не одна людина протягом сторіч. Особлива увага приділяли проблемі письменники й поети різних епох…

Майстерно протиставляючи дві яскраві метафори, одну, що символізує молодість: «Як гарні, як свіжі були троянди», іншу — старість: «Свіча мерхне й гасне…», И. С. Тургенєв підводить нас до думки: молодість щаслива тим, що в неї є майбутнє, але на зміну їй приходить старість, а разом з нею й самітність

Я розділяю точку зору автора. Ніхто не відчуває, як іде молодість, але всякий почуває, коли вона вже пішла

Згадаємо роман Толстого «Війна й мир». Уособленням молодості, щастя є Наташа Ростова — чутлива, життєрадісна натура. Вона живе насиченим життям, радується й засмучується, сміється й плаче. Як гарна героїня Толстого на своєму першому балі! Наташа, на відміну від дружини Пьера, некрасива, але чарівна за рахунок своєї свіжості, юності, недосвідченості! Так хочеться процитувати И. С. Тургенєва: «Як гарні, як свіжі були троянди».

Товстої — Майстер осяг не тільки принадність юності, але й безвихідність старості. Усього декількома словами він малює нам безсилля вмираючого графа Безухова. Зовсім недавно ще красень, граф зараз уже не може самостійно перевернутися. А опис безпомічно, що завалилася руки! І вмираючий граф, і його син усвідомлюють, як же вона, що прийшла старість, страшна й потворна!

Таким чином, вірш у прозі И. С. Тургенєва «Як гарні, як свіжі були троянди» стало символом протиставлення молодості й старості

Схожі публікації