ВО ПОВЕСТИ МИНУЛОГО РОКІВ, ЗВІДКИ ПІШЛА РОСІЙСЬКА ЗЕМЛЯ, KTO B КИЄВІ СТАВ ПЕРШИМ КНЯЖИТИ Й KAK ВИНИКЛА РОСІЙСЬКА ЗЕМЛЯ

Так почнемо повість цю.По потопі троє синів Ниючи розділили землю — Цим, Xaм, Иaфeт. І дістався схід Симу: Персія, Бактрия, навіть і до Індії в довготу, а завширшки до Ринокорура, тобто від сходу й до півдня, і Сирія, і Мідія до ріки Євфрат, Вавилон, Кордуна, ассирияне, Месопотамія, Аравія Найстарша, Елимаис, Инди, Аравія Сильна, Колия, Коммагина, вся Фінікія.Хамові ж дістався південь: Єгипет, Ефіопія, соседящая з Індією, і інша Ефіопія, з якої випливає ріка ефіопська Червона, поточна на схід, Фивы, Лівія, соседящая з Киринией, Мармария, Сирты, інша Лівія, Нумидия, Масурия, Мавританія, що перебуває навпроти Гадира. B його володіннях на сході перебувають також: Киликня, Памфілія, Писидия, Мисия, Ликаония, Фрігія, Камалия, Ликия, Кария, Лідія, інша Мисия, Троада, Эолидa, Bифиния, Стара Фpигия й острова нeкии: Сардинія, Крит, Кіпр і ріка Геона, інакше називана Нил.Иафету ж дісталися північні країни й західні: Mидия, Албанія, Вірменія Мала й Велика, Kaппaдoкия, Пaфлaгoния, Гaлaтия, Колхіда, Босфор, Meoты, Дepeвия, Capмaтия, жителі Тавриди, Cкифия, Фракія, Македонія, Далматия, Малосия, Фессалія, Локрида, Пеления, що називається також Пелопоннес, Аркадія, Эпир, Иллирия, слов’яни, Лихнития, Адриакия, Адріатичне море. Дісталися й острова: Британія, Сицилія, Эвбея, Родос, Хиос, Лесбос, Китира, Закинф, Кефаллиния, Итака, Керкира, частина Азії, називана Иония, і ріка Тигр, що текет між Мідією й Вавилоном; до Понтийского моря на північ: Дунай, Дніпро, Кавкасинские гори, тобто Угорські, а звідти до Дніпра, та інші ріки: Десна, Прип’ять, Двіна, Волхов, Волга, що тече на схід у країни Сима. У країнах же Иафета сидять росіяни, чудь і всякі народи: меря, мурома, весь, мордва, заволочская чудь, перм, печера, ямь, угра, литва, зимигола, корсь, летгола, ливы. Ляхи ж і пруссы, чудь сидять біля моря Варязького. По цьому морю сидять варяги: звідси до сходу — до меж Сима, сидять по тому ж морю й до заходу — до землі Англійської й Волошской. Потомство Иафета також: варяги, шведи, норманны, готи, русь, англы, галичани, волохи, римляне, німці, корлязи, венецианцы, фряги та інші, — вони примикають на заході до південних країн і соседят із плем’ям Хамовым.Цим же, Хам і Иафет розділили землю, кинувши жереб, і вирішили не вступати нікому в частку брата, і жили кожний у своїй частині. І був єдиний народ. І коли помножилися люди на землі, замислили вони створити стовп до неба, — було це в дні Иоктана й Фалека. І зібралися на місці поля Сенаар будувати стовп до неба й біля нього місто Вавилон; і будували стовп той 40 років, і не здійснили його. І зійшов Господь Бог бачити місто й стовп, і сказав Господь: "От рід єдиний і народ єдиний". І змішав Бог народи, і розділив на сімдесят і два народи, і розсіяв по всій землі. По змішанні ж народів Бог вітром великим зруйнував стовп; і перебувають залишки його між Ассирією й Вавилоном, і мають у висоту й завширшки 5433 ліктя, і багато років зберігаються ці залишки.По руйнуванні ж стовпа й по поділі народів взяли сини Сима східні країни, а сини Хама — південні країни, Иафетовы же взяли захід і північні країни. Від цих же сімдесятьох двох мова відбувся й народ слов’янський, від плем’я Иафета — так звані норики, які і є слов’яни.Через багато часу сіли слов’яни по Дунаєві, де тепер земля Угорська й Болгарська. Від тих слов’ян розійшлися слов’яни по землі й прозвалися іменами своїми від місць, на яких сіли. Так одні, придя, сіли на ріці ім’ям Морава й прозвалися морава, а інші назвалися чехи. А от ще ті ж слов’яни: білі хорвати, і серби, і хорутане. Коли волохи напали на слов’ян дунайських, і оселилися серед них, і пригноблювали їх, то слов’яни ці прийшли й сіли на Віслі й прозвалися ляхами, а від тих ляхів пішли поляки, інші ляхи — лутичи, інші — мазовшане, інші — поморяне.Так само й ці слов’яни прийшли й сіли по Дніпрові й назвалися галявинами, а інші — древлянами, тому що сіли в лісах, а інші селі між Прип’яттю й Двиною й назвалися дреговичами, інші селі по Двіні й назвалися полочанами, по річці, що впадає у Двіну, іменованої Полена, від її й назвалися полочане. Ті ж слов’яни, які сіли біля озера Ільменю, називалися своїм ім’ям — слов’янами, і побудували місто, і назвали його Новгородом. А інші селі по Десні, і по Сейму, і по Суле, і назвалися жителями півночі. І так розійшовся слов’янський народ, а по його ім’ю й грамота назвалася слов’янської.Коли ж галявині жили окремо по горах цим, отут був шлях з Варяг у Греки й із Греков по Дніпрові, а у верхів’ях Дніпра — волок до Ловоти, а по Ловоти можна ввійти в Ільмень, озеро велике; із цього ж озера випливає Волхов і впадає в озеро велике Неро, і устя того озера в

Схожі публікації