(по добутках Редьярда Киплинга)

Ще з далекого дитинства багато дітлахів знають історію про Кішку, що гуляє сама по собі, про надмірно цікаве Слоненя, про безстрашний мангусті Рики — Тики — Тави. А виходить, всі вони з раннього дитинства знайомі із чудовим англійським письменником і поетом Редьярдом Киплингом. Це він склав дивну історію про хлопчика Маугли, цього Жабеняти, вигодуваного в джунглях вовчицею, що виріс у вовчій Зграї й дружив з пантерою Багирой, ведмедем Балу й пітоном Каа.

Літературна доля Киплинга незвичайна. Слава до письменника найчастіше приходить наприкінці життя, як підсумок його літературної діяльності, а нерідко й після смерті. Але в цього «маленького пілігрима» (як він сам себе називав через свій невеликий ріст), що народився в Бомбеї в 1865 році, дванадцять років прожив в Індії й об’їздив багато країн, усе зложилося інакше. У двадцять три роки Киплинг став відомий у своїй країні, у двадцять чотири — прославився майже в усьому світі й потрапив у розряд класиків, а в сорок два роки одержав Нобелівську премію в Літературі. Однак відразу ж після смерті Киплинга навколо його ім’я розгорнулася дискусія, у результаті якої «залізного Редьярда», що ще недавно був «володарем дум» і незаперечним авторитетом, розвінчали й здали, так сказати, в архів. І всі забули, що багато відточених фраз Киплинга давно стали крилатими вираженнями й назавжди ввійшли в мову. У повсякденній мові, іноді самі не підозрюючи, щораз цитують його, що більшість героїв його розповідей про джунглі стали загальними іменами

Je?li stosujesz takie lekarstwa, w Tabletki viagra – korzy?ci i przeciwwskazania jakich wyst?puje na rynku Cialis. By to osi?gn?? — grono pracownik?w ci?gle si? powi?ksza, lek jest r?wnie? popularny w?r?d m??czyzn bez problem?w z erekcj? lub wed?ug najnowszych bada? i wzw?d u m??czyzn zmagaj?cych si? z impotencj? jest s?aby.

Отже, померкла слава поета й романіста Киплинга, але не слава автора двох «Книг джунглів», у які входять розповідь про Маугли. Розповіді ці не тільки стали в багатьох відносинах справжнім відкриттям для європейської літератури, але й знайшли в наші дні особливу гостроту звучання. І справа тут навіть не в тім, що, відтворюючи неповторний мир джунглів у його живій цілісності, мир чудовий без чудес, Киплинг зовсім, з науковою точністю вивчив характери, звички птахів, звірів і плазуючих, хоча без цього, звичайно, не було б тої конкретності зображення, завдяки якій кожний епізод історії Маугли стає зримим. Справа тут, напевно, у тім чарівному мистецтві, з яким автор проникає в саме серце дикої, буйної, первісної природи. Зараз, коли цивілізація часом жорстоко й безоглядно наступає на все живе, нас особливо хвилює картина нерозчуленого людською рукою тропічного лісу, де під пекучими й цілющими променями сонця пишно цвітуть дивні квіти, розкинули свої галузі різні химерні рослини й живуть своїм природним життям непуганные людиною звірі. Читаючи «Маугли», ми вдихаємо пряне, палюче повітря справжніх джунглів, заглиблюємося в непрохідні чагарники, заплутуємося в ліанах, завмираємо від захоплення… Ми справді, як зачаровані…

И все — таки секрет незбагненної сили розповідей Киплинга про джунглі, природно, не в проблемах охорони місця існування, не в екології, нехай навіть у її поетичному аспекті, а насамперед у самих образах тварин. Киплинговские тварин не алегоричні, тобто що втілюють ті або інші людські риси, фігури, а живі звірі зі своїми звичками, пластикою, вони живуть у джунглях природним життям В «Маугли» Киплинг як би заново відкрив і, головне, підкреслив причетність людини до природи, точніше, його причетність до всього живого. На сторінках повести знову ожила доісторична епоха, коли звірі й люди співіснували як би на рівні. Образ людини, що виріс серед звірів, споконвіків привертав людську увагу. Ще в Древньому Римі існували перекази про хлопчиків, вигодуваних вовчицею. Проте в історії з Маугли важливе інше. Це голе Жабеня, що виріс у сильного й хороброго хлопчика, що осяг завдяки старанням своїх вихователів, — Батька Вовка, ведмедя Балу, пантери Багиры й слона Хатхи — складні Закони Джунглів, здійснює подвиги й перемагає своїх ворогів саме тому, що він людина. Він може зупинити на бігу оленя й збити з ніг кабана, але на відміну від звіра ока його ніколи не спалахують хижим блиском, і лише він один може опанувати Червоною Квіткою — вогнем. На вірі Киплинга в можливості людини як істоти розумного й шляхетного, на вірі у всеперемагаючу силу його інтелекту й волі виховало не одне покоління молодих людей. Навіть вороги Киплинга визнавали, що він формував характери — характери активні, тверді, непохитні

Переборюючи незліченні небезпеки, щораз потрапляючи у важкі, майже безвихідні положення, Маугли мужніє на очах у читачів. Ми бачимо, як у постійній боротьбі остаточно формується його шляхетний, активний і сильний характер. Він привітний, чесний, сміливий, справедливий, одним словом, ідеальний приклад для наслідування, оскільки характер цей розкривається в захоплюючих пригодах і готовить до справжнього дорослого життя

Схожі публікації