Мета: опрацювати особливості композиції та стилістичних засобів твору; уміти характеризуватй символічно-міфологічні образи, образ Ярославни; дослідити фольклорні мотиви; розвивати вміння висловлювати власні міркування, аналізувати художній твір.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: ілюстрації до твору, текст «Слова о полку Ігоревім».

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Повідомлення теми, мети й завдань уроку,

Мотивація навчальної діяльності

Робота з текстами.

Послухайте уривок і скажіть, чи нагадує він вам народну пісню.

«Чорна земля під копитами кістьми була засіяна, а кров’ю полита, тугою зійшов [цей посів] на Руській землі».

А в українській народній пісні зустрічаємо, наприклад, таке зображення бою:

Чорна земля заорана І кулями засіяна, Білим тілом зволочена І кров ‘ю сполощена.

Проблемне запитання.

— До якого жанру належить поема, адже сам автор називає свій твір то «словом», то «піснею», то «повістю»?

Виступ учня-«літературознащя» (випереджальне завдання).

Зв’язок «Слова-о полку Ігоревім» із фольклором виявляється передусім у його народності, Провідні ідеї співзвучні думкам, прагненням і настроям народних мас, сповнені закликами до захисту країни, єдності, мирної праці, і все це йде від народу його гуманізму та патріотизму. У поемі відчувається використання двох фольклорних жанрів: «плачу» та пісенних прославлянь — «слов».

У «Слові…» зберігається тісний зв’язок із фактами. Виразно видно його історичність, документальність, і в той же час ці факти подані в ліричному сприйнятті автора, який і не видає свого вимислу за дійсність. Коли автор «Слова…» передає бесіду Ігоря з Дінцем, він не вважає, що ця бесіда мала місце в житті; природа поетично, а не реально оживає утворі

Епічність «Слова…» особлива: вона перебуває по сусідству із книжними елементами, Авторські міркування, звернення до слухачів — усе це, безумовно, риси «книжної» природи «Слова…». Але з нею гармонійно поєднана й інша — фольклорна стихія. Ця стихія знайшла своє зображення в «словах» і особливо в гоіачах пам’ятки (плач Ярославни, плач матері Ростислава), у пісенній символіці (князь — це «сонце» та «молодив месяцьі»). Фольклорними є також і образи вовка, тура, соколів, з якими порівнюються герої «Слова…».

За всіма ознаками, перед нами — героїчний епос. Епос (від грец. — «слово», «розповідь») — літературний рід, у творах якого основним способом зображення подій, явищ, людей є розповідьтаопис.

За своїм жанром «Слово о полку Ігоревім» — ліро-епічна поема. Для творів героїчного епосу особливо важливим були патріотичні мотиви, поетичні уявлення, відображення важливих сторін духовної культури. В епічних творах нерідко небесні світила й різні сили природи брали участь у розвитку подій. Сонце затьмарилося тому, що хоче попередити Ігоря про небезпеку поразки. Ярославна звертається до сил природи, ніби до живих «господині».

III. Вивчення нового матеріалу

Учитель. «Слово о полку Ігоревім» — це дорогоцінне надбання. Давньоруська поема стала джерелом крилатих слів. Так, вислів «Були віки Троя-на» вживають, коли йдеться про дуже давні часи.

«Напитися шоломом з Дону» — образна назва походу на половців, що кочували в донських степах, означає «військові походи».

«Руська земле, уже за шеломянем єси» — цим висловом передається туга за рідним краєм, віддаленість від нього,

Робота в групах.

Група 1: пригадайте, що таке символ, міфологія; опрацюйте символічно-міфологічні образи твору, подумайте над їх значеннями,

Група 2: дослідіть фольклорні мотиви; випишіть із твору епітети, гіперболи, метафори,

Група 3: з’ясуйте роль пейзажу в розгортанні сюжету,

Група 1

Символіка в поемі (приклади)

Ворон — горе, зигзиця (зозуля) — зажурена

Жінка, лебідь — красива^вчина, сокіл — добрий

Молодець тощо.

Рух половецьких полків зображується у вигляді чорних хмар, які намагаються прикрити чотири сотця (тобто чотирьох князів, що ведуть руських воїнів на битву).

Символ — знак, за допомогою якого в літера турі й мистецтві здійснюється заміна думок чи понять, що мають прихований зміст.

Міф (від грец. — «слово», «мовлення», «переказ») — вид фольклору: оповідь, що передає вірування й уявлення давніх людей про походження світу й життя людей та землі, про явища природи, богів і крокових персонажів.

Грува 2 Художні засоби твору

Боян не грає на гуслях, а «яущашеть 10 соколов на стадо лебедей» (кладе 10 пальців на струни); Ігор не потрапив у полон, а «виседе из еедяа пата, а а ведяо кощян»; сині блискавки не просто блискають, а *трепещут^ вітер віє, «леліючи корабли на сине море».

Широко використовуються постійні епітети («по чистому палю», «черный ворон*, «поля широкая»у «сизым ортам»)- символи иворон н символ горя, зигзиця (зозуля) — зажурена жінка, сокіл — добрий молодець), гіперболи, Святослав «наступив на землю Половецькую, притоптав хоями и яруги, взмути раси и озера, ихуши потоки и башта».

До поширених поетичних засобів «Слова…» належать риторичні звертання, оклики, запитання* які ішрашо виявляють емоції автора. Тут є звертання до Бояна, чорного ворона, поганого половчанина, Руської землі, князя Всеволода.

Мова першого художнього твору давньоруської літератури заслуговує на особливу увагу як зразок руської літературної мови XII ст.

Так звані прямі порівняння «Слога…» також дуже лаконічні. Усі вони виразні, грунтуються на глибоких спостереженнях і глибоких співставленнях. Всеволодові воїни скачуть, «як ті сірі вовки в полі»; половецькі вози скриплять опівночі, «мов лебеді сполохані». Святослав схопив у полон Кобяка із залізних половецьких полків, «яко вихре»,

Часом порівняння розгортаються у велику картину, як, наприклад, порівняння кривавого бою із засівом, весільним бенкетом, молотьбою: «Чорна земля під копитами кістьми була засіяна, а кров’ю полита. І тугою зійшов {цей засів] на Руській землі*..

Метафори у творі — свідчення про надзвичайно високу мистецьку культуру автора. Саме зони великою мірою зумовлюють той виняткоиив художній динамізмі який дає нам право зіставляти «Слово…» із музичною симфонією.

Наділення природи людськими якостями простежується в тому, що вона співчуває русичам, попереджає їх про небезпеку (коли Ігор рушив у похід — світло сонця померкло); допомагає Ігореві в його втечі з полону; Ярославна звертається до сил природи; природа озивається на поразку русичів: трава никне, дерева від горя схиляються до землі.

Взаємозв’язок людини та природи спостерігаємо в порівняннях людей із птахами, звірами: із турами, соколами, воронами, зозулею. Ігор вступає в возмову з зінцем м отримує єів нього допомогу.

Природа зливається з діями людей, вона виявляє дійову активність — перед битвою з половцями криваві зорі світло повідають, чорні хмари з моря йдуть, земля гуде, ріки мутно течуть, прах понад полями несеться; після поразки русичів — широкий сум іде по Русі.

Передчуттям трагічного результату походу князя Ігоря разом із сонцем сповнена вся природа: тут і «кривавії зорі», і «земля гуде», і «ріки мутно течуть», і «порохи поля прикривають»»

Велику роль у розкритті образу Руської землі відіграють описи природи, яка виступає як її складова частина. Наприклад, Дінець розмовляє з Ігорем, допомагає йому, гойдає на хвилях, одягає теплою млою під тінню зеленого дерева, стереже його гоголем на воді.

Учитель. Мова «Слова о полку ІІоревім» заслуговує на особливу увагу не тільки як мова художнього твору, а і як зразок літературної мови XII ст. Автор «Слова…» черпав лексику безпосередньо з народної розмовної мови, народної творчості. Деякі зразки лексики уві-йІШІиДО сучасної української літературної мови: яруги, нелши, минули літа, ні душі]! здумати, туга стяги, в’ються й багато інших.

У розкритті ідейного задуму автора «Слова…» важливу роль відіграє група жіночих образів. Усі вони глибоко ліричні, пройняті ніжністю та ласкою, овіяні думкою про мир, спокій, домашнє вогнище, витримані в народнопісенному дусі. У них втілена печаль і турбота вітчизни про своїх воїнів.

Виразне читаанн тексту «Плач Ярославни».

Метод «Інформаційне гроно».

- Якою постає перед вами Ярославна? Створіть інформаційне гроно (схема).

Волелюбна

Ярославна

Схема чуйна

Щира в почуттях

Бесіда.

- Чому на Дунаї було чути голос Ярославни? Чим вона була схвильована?

- Чим пояснити звертання героїні до сил природи?

- За що Ярославна дорікає вітрові?

- Що просить жінка в Дніпра-Славути?

- У чому ЯрОславна звинувачує сонце?

- Чи дослухалися сили природи до слів

Ярославни?

- Як би склалася доля Ярославну, якби Ігор

Помер?

- Як поєднується в образі Ярославни краса внутрішня й зовнішня?

Учитель. Ярославна — це історична особа, але разом із тим — художній образ, створений автором «Слова…». Вона постає перед нами не як княгиня, а як звичайна руська жінка, що га-ряче любить свого чоловіка-воїна, свою батьківщину, уболіває за долю не лише Ігоря, а й усіх хоробрих воїнів-захисників рідної землі. Образ Ярославни хвилює сучасного читача своєю мо-Р^ною силою,^благородством, чистотою.

IV. Систематизація й узагальнення вивченого матеріалу

Літературний диктант.

Про кого йдеться?

Із сльозами

Напитися

То

1. «Тоді… ізронив злоте слово, змішане…». (Святослав.)

2. «Хочу голову свою положити або шоломом з Дону». .(гор.)

3. «Біжить сірим вовком». (Гзак.)

4. «Якщо кому хотів пісню творити, розтікався він мислю по древу». (Боян.)

5. «Один брат. Один світ світлий — ти, Ігорю/ Обидва ми Святославичі». (Всеволод.)

6. «Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути». (Ігор.)

7. «…Свої віщії персти на живії струни накладає, — і вони самі князям славу розкотали». (Боян.)

8. «Уже нам своїх милих лад ні мислію помислити, ні думою здумати, ні очима оггядіти, а злота і срібла того не мало загубити». (Жони руськії.)

9. «Ні хитрому, ні скритному, ні чаклуну спритному суда Божого нн минути». {Вояк.)

10. «Коли сокіл до гнізда летить — то ми сокільця опутаємо красною дівицею». (Кончак.)

11. «Ти-бо можеш Волгу веслами розкропити, а Дін шоломами вилляти». (Святослав про Всеволода Суздальського.)

12. «Хоть і тяжко тій голові бути без пліч — зле тілу без голови». (Боян.)

V. Підсумок, уроку Метод «Мікрофон»

Ірина ХАРЛАП, учитель української мови та літератури Донецької класичної гуманітарної

Схожі публікації