Богдан Сильвестрович Лепкий створив відому пісню емігрантів «Видиш, брате мій…». Деякий час автор цього твору був невідомий, але нещодавно було доведено, що вірш належить перу Богдана Лепкого, поета-вигнанця.

Видиш, брате мій.

Товаришу мій,

Відлітають сірим шнуром

Журавлі у вирій.

Що може бути найдорожчим за рідний край, Батьківщину? Лише найкращі спогади викликає вона у поета. Саме цей біль, гірку долю емігрантів зображує Лепкий у цій поезії.

Цей твір не залишився без уваги, завдяки композитору К. Стеценку він став популярною піснею українських емігрантів. Таким емігрантом-вигнанцем був і сам автор, він на собі відчув, як гірко жити далеко від рідної країни. Поет відчуває, що нескоро ще потрапить на Батьківщину, може, й помре, не побачивши її:

В чужині умру,

Заки море перелечу…

У цьому творі відчутний образ журавлів, вій проходить через весь вірш. Журавлі символізують щасливий рідний край. Саме тому наприкінці твору Богдан Лепкий показує, як вони все більше віддаляються від нього, як і він віддаляється від України:

Гине, гине в синіх хмарах

Слід по журавлях.

У цьому вірші Богдан Сильвестрович Лепкий майстерно зображує почуття любові до рідного краю і сумну долю емігранта, що має жити так далеко від нього.

Схожі публікації