Кожна людина колись проходить крізь шкільні роки, і вводить її в справжнє, доросле життя вчитель. Багато років мине з того часу, як пролунає твій останній дзвінок, але спогади про шкільне життя назавжди залишаться в серці.

Такі думки навіяв мені вірш «Вчителька» видатного українського письменника Андрія Малишка. Це теплі спогади про його рідну школу й першу вчительку. Багато за роки її роботи пролунало перших і останніх дзвоників. У багатьох людських серцях вона залишилася як перша вчителька, яка була «радницею», «світовою зорею». Як у небі журавлі, пролинули її роки. Позаду залишилися тяжкі життєві випробування. Але на неї знов чекають маленькі учнівські зошити й «доріжка в клас».

Мені дуже сподобався вірш Андрія Малишка, бо він прославляє найкращу та найсвітлішу професію — професію вчителя.

Схожі публікації