Одними із провідних образів поетичного доробку українського письменника Павла Грабовського є образи матері та сестри. Невимовним болем для поета була їх доля. Адже протягом усього життя перед очима автора стояла картина тяжкого заробляння сестрою на кусень хліба, сум матері та сімейні злидні. Через всі життєві випробування він проніс любов і вдячність до своїх близьких. Адже вони віддавали усі свої сили, щоб вивести малого Павла у світ, відгородити від незгод, зберегти його талант. Цим найдорожчим жінкам він присвятив багато віршів. Образ сестри можна вгадати в поезіях «Швачка», «Сон». Ніжні спогади про матір він виливає у вірші «До матері».

Не дивно, що поезії, присвячені матері та сестрі, сповнені смутку, печалі й щирого переживання. Вірш «Швачка» показує тяжку щоденну працю молодої жінки, яка шиттям заробляє собі на хліб. Вона шиє для «вередливого, зманіженого» паненя, яке ніколи не оцінить вкладеної праці і загубленого часу. Час спливає, забираючи із собою молоді літа швачки:

Де воно знатиме, що то за доленька —

Відшук черствого шматка,

Як за роботою вільна неволенька

Груди ураз дотика.

Гірко стає автору через нещасну долю сестри. Разючим контрастом постає життя його родини на тлі чудової природи рідного краю в поезії «Сон»:

Поблідло личко, згасли очі,

Надія вмерла, стан зігнувсь…

І я заплакав опівночі

І, гірко плачучи, проснувсь.

Та світлий образ матері підтримував поета у найскрутніші хвилини. До неї він звертається із молитвою у поезії «До матері». Поет говорить, що як би не було гірко людині, його матері буде набагато тяжче. Але материнське серце велике, воно завжди прикриє свою дитину від незгод і образ:

Бачити більше тебе я не буду;

Не дорікай, а прости;

Та від людського неправого суду

Сина свого захисти!

Мені дуже сподобалися вірші Павла Грабовського, присвячені матері та сестрі. Автор зміг передати свій настрій, думки і переживання, пов’язані із найдорожчими людьми. Ці поезії сумні, бо змальовують нещасну долю цих жінок. Але вони сповнені синівської та братерської щирої любові, яка підтримує та надихає поета на творчість.

Схожі публікації