Багата українська народна творчість на легенди. І ніхто не знає, що в ній правда, а що вимисел, що було насправді, а що вигадано. Але, мабуть, кожна легенда в якійсь мірі відображає реальне життя, в їх основі можуть бути певні історичні події або реальні історичні постаті.

До сьогодні живуть у народі легенди про Івана Сірка, що навіть після смерті, перетворившись на хорта, допомагав запорожцям в їх нелегкій справі. В одній легенді він приспав ціле вороже військо, в іншій — допоміг звільнити полонених українців. Де тут правда, де вигадка — не скаже ніхто. Але якби не було підстав для створення цих легенд, не було б і самих легенд. Така вже особливість народної творчості — перебільшувати і надавати таємничості. По-іншому відтворюється наше славне минуле в історичних романах, які тяжіють до збереження достовірності. Так, у романі Володимира Малика «Фірман султана» Іван Сірко постає перед читачем не хортом, а відважним кошовим отаманом запорозького козацтва, цілком реальною постаттю. І хоча він не є головним героєм цього твору, усе ж його образ дуже важливий.

Іван Сірко постає перед читачем прекрасним полководцем, який добре розуміється на військових справах, щиро любить свій рідний край і готовий боронити його до останнього подиху. Мабуть, саме ця відданість рідній землі, готовність піти на самопожертву заради щастя свого народу і породили легенди, в яких він допомагає козакам навіть після смерті. Іван користується повагою серед запорожців, його називають «українським Ганнібалом».

В образі Івана Сірка автор втілив кращі риси запорозьких козаків. Він розумний і винахідливий, сміливий і хоробрий, відданий Батьківщині. Він є виразником думок і почуттів запорожців. Як і вони, Іван не прощає зрадників. Засуджуючи Чорнобая, він каже: «та тому, хто проливав кров людей наших, хто заради жалюгідної наживи… торгував дітьми нашими, віддаючи їх у неволю бусурманську… тому прощення немає! ». Його вчинками завжди керує почуття правди і справедливості.

Іван Сірко залишив глибокий слід в історії запорозького козацтва, тому про нього складено так багато народних дум, історичних пісень, легенд. Його образ є окрасою багатьох літературних творів, зокрема роману Володимира Малика «Фірман султана».

Схожі публікації