На кожному ступені свого розвитку суспільство встановлює норми поведінки членів суспільства. Ці норми пізнаються в процесі життя. Перші вчителі — це батьки, потім книжки. Усе побачене та почуте дитина, і доросла людина також, повинна не просто запам’ятати, але навчитися аналізувати й робити висновки, усе гарне й корисне брати до уваги.

У культурної людини завжди будуть гарні стосунки із сусідами, друзями, знайомими. Якщо ти людина із добрим серцем, ти завжди прийдеш на допомогу в лиху годину до рідних та друзів, врешті і до незнайомої людини. Без заздрощів зрадієш щастю інших людей.

До людини з гарними манерами, доброї, чутливої завжди прихиляються люди. І виходить, що хороша людина виграє двічі: отримує моральне задоволення від своїх гарних вчинків і щиру вдячність інших людей. Якби кожен ставився до інших, як до самого себе, у світі не залишилося б зла.

Протягом усього свого життя людина прагне бути носієм моральності, дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки, усі свої дії узгоджувати із своєю совістю. При дотриманні цих правил людина набуває життєвої мудрості.

Якщо ж звернутися безпосередньо до українського етикету, то українцям притаманні і багато інших рис: доброта, гостинність, чуйність. У яку б хату ти не постукав, тобі завжди відчинять двері, нагодують, залишать переночувати. Український народ простий, але знає честь, знає собі ціну і завжди може постояти за свої права.

Схожі публікації