Мета: з’ясувати основні гіпотези авторства «Слова о полку Ігоревім»; ознайомити з першимп перекладами українською мовою, переспівами; розвивати вміння логічно висловлювати свої думки, культуру зв’язного мовлення; учити цінувати, шанувати пам’ятки минулого.

Тин уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: тексти-переклади «Слова о полку Ігоревім» А. Малишка, М. Рильського, П. Тичини.

ХІД УРОКУ. І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Вікторина.

1. З якою промовою звертається автор до читача? («Чи не гоже було б нам, браття, почати старими словами ратних повістей про похід Ігорів, Ігоря Святославовича?»..

2. Як у поемі характеризується пісенна творчість Бояна? («Якщо кому хотів пісню творити, то розтікався він мислю по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами»)

3. Яким ви уявляєте Бояна? Про що він співає? («..Який укріпив ум силою своєю і вигострив серце своєю мужністю; він навів свої хоробрі полки на землю Половецькую за землю Руськую,.)

4. Чому автор сітів Бояна називає солов’їним? Як у «Слові…» зображена готовність Ігоря та його дружини вирушити в похід?

5. Яка прикмета перешкоджала руху Ігоря? («Тоді Ігор глянув на світлее сонце й побачив, що воно тьмою всіх його воїї прикрило».)

6. Чому князь намагається не звертати увагу на застереження природи? Як це його характеризує?

7. З якою промовою звернувся Ігор до свого війська перед походом? («Хочу-бо, — сказав, списа проломити кінець поля Половецького; з вами, Русичі, хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону*.)

Страх наводять по яругах, орли клекотом кості звірів зовуть, лисиці брешуть на черленії щити».)

10. У чому полягала мета походу Ігоря та його дружини? («Русичі великії поля черленими щитами перегородили, шукаючи собі честі, а анязю слави».)

8. Яким чином автор намагаеться попере

Дити про лихо перед битвою русичів із полов

Цями? («Сонце йому тьмою путь заступало; ніч,

11. Чим закінчилася перша битва Ігоря з половцями в п’ятницю? {«.Вони потоптали поганії полки половецькії і, сипнувшись стрілами по полю, помчали красних диТат половецьких, а з ними злото і паволоки, і дорогі оксамити»..

12. Що отримали русичі в перемозі над ворогом? («Покривалами, і опанчами, і кожухами по болотах і багнистих місцях, — і всякими узороччями половецькими».)

13. На вашу думку, чи отримали русичі насолоду від перемоги?

14. Чому автор продовжує хвилюватися за

Подальшу долю переможців? Яка небезпека їх

Очікувала незабаром?

III. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Мотивація навчальної діяльності

Проблемне запитання.

- Як ви гадаєте, хто міг бути автором «Слова о полку Ігоревім»?

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Першим, хто знайшов «Слово о полку Ігоревім», був О. І. Мусін-Пушкін. Питання авторства твору — дискусійна проблема сучасності. Імовірно, це — невідомий поет із тих хасів, ,евно, ,кийсь ьицар, що оув в угоревій дружині. Ім’я його невідоме, наукові пошуки в цьому напрямі велися й ведуться досі. А поки що безіменному авторові можна лише дати характеристику. Це була людина з широким історичним світоглядом, яка добре розумілася на складних політичних питаннях свого часу, знала літературу й усну народну творчііть. У м. Трубчевську відкрито пам’ятник безіменному авторові «Слова…».

Повідомлення учнів-«істориків» (випереджальне завдання).

Історія перекладів твору

Учень-«історик» 1. Від початку XIX ст. і до наших днів «Слово о полку Ігоревім» багато разів перекладалося різними мовами. Ця робота захоплювала й захоплює багатьох видатних поетів, письменників, художників. Пересвоє змагання за краще, точніше відтворення сучасною мовою «Слова о полку Ігоревім».

Українські переклади твору починаються із 40-х рр. XIX ст.

Першими перекладачами «Слова…» українською мовою були М. Шашкевич та І. Вагиле-вич, М. Шашкевич переклав усю пам’ятку, але до нас дійшов лише «Плач Ярославни», виконаний ритмічною прозою (1833).

Учень-«їсторик» ». У 1857 7. «Словов..» »ереклав видатний український учений М. Максимович («Песнь о полку Игореве»),

Образну Систему свого перекладу він намагався наблизити до українських народнопісенних форм. Його переклад точно відтворює зміст оригіналу й легко читається:

Ой із ранку до вечора, Летять, свистять стріли. З вечора до ранку Да тріщать булатні коп ‘я. То не жари громовії В далекій чужині, Гримлять безустаннуу У тій дикій половецькій Гримлять шаблліо шоломи, Безлюдній пустині.

Глибоко знав і любив «Слово…» Т. Шевченко. У 1854 p., перебуваючи на засланні, поет звертався до друзів із проханням надіслати йому оригінальний текст славетної пам’ятки, зауважуючи при цьому: «перевода читати не втну». Він був незадоволений тодщініми перекладами та мріяв зробити свій. Але здійснити цей задум Т. Шевченко міг тільки після заслання, і то не повністю — переклав лише два уривки: «Плач Ярославни» та «Битву при Каялі»

Літературна довідка.

Учитель. Робили переклади й переспіви «Слова…» С. Руданський, І. Франко, Ю. Федь-кович, Панас Мирний. Найкращим серед українських є переклад М. Рильського.

Переклад — відтворення змісту й форми літературного твору, написаного однією мовою, за допомогою засобів іншої.

Переспів — вірш, написаний за мотивами твору іншого автора.

Робота з текстами.

1. Виразне читання «Плачу Ярославни» в переспіві Т. Шевченка.

2. Коментування цього переспіву.

3. Виразне читання переспівів А. Малишка та М. Рильського.

4. Коментування цих переспівів.

V. Систематизація й узагальнення вивченого

Матеріалу

Бесіді

— Хто з російських поетів перекладав «Слово о полку Ігоревім»?

— Назвіть перших перекладачів «Слова…» українською мовою.

— Що вам відомо про Т. Шевченка-перекладача?

— У чому полягає основна цінність «Слова…»?

VI. Підсумок уроку

Метод «Асоціативна аавутинка».

— Яким ви уявляєте автора «Слова о полку

Ігоревім»?

Учитель. .Слово о полку ІІоревім» — це перший твір давньоруської літератури, що здобув всесвітню славу. Він лишається єдиною справді поетичною пам’яткою слов’янського середньовіччя.

Головна цінність «Слова…» для сучасної молодої людини полягає в тому, що воно вчить любити свою Вітчизну, бути завжди з народом, ненавидіти гноблення, відстоювати мир і дружбу між людьми.

Образів

VII. Домашнє завдання

Дібрати цитати до характеристики руських князів.

Схожі публікації