У різному віці можуть подобатися різні вірші. Це залежить від життєвого досвіду, від настрою, під впливом якого ви перебували в момент знайомства з поетичним текстом, від обставин, що сприяли вашому знайомству з віршем

Для мене улюбленим став вірш Ф. И. Тютчева, що називається «Є в осені первісної…». Воно незмінно зачаровує мене, коли я згадую його рядки, а восени в ясну погоду воно так і звучить у мені

Моє знайомство із цим вірш відбувся не в школі, а в осінньому лісі, куди ми з родителями поїхали за грибами. У момент, коли ми сіли перекусити на сонячній галявині, мама, оглядівшись навколо, повільно початку читати цей вірш. Коли вона зупинялася, рядок за неї продовжував батько. І була в цьому повільному читанні та ж гармонія, що відчувалася й встихотворении.

Навколо золотилася що обсипалася й ледь тріпотлива на деревах листя, сонце відсвічувало від кожного листочка, і, здається, було видне повітря. Слова «… день коштує як би кришталевий» з першої строфи вразили мене красою й у той же час якоюсь особою правдою

Напевно, лише зовсім малята звертають увагу на дрібні деталі життя природи. А от Федір Іванович зумів зберегти цю дитячу приметливость до ледь помітних проявів природних перетворень і дитячу ж зачарованість ними. Його, здається, саме й залучали такі швидкоплинні моменти існування, які хочеться зберегти в душі. Як запам’ятовуються і як озиваються тремтячою струною в серце рядка: «… простір скрізь, — Лише павутини тонке волосся Блищить на дозвільній борозні»!

Це потім я довідався, що вірш написаний ямбом, що Тютчев Ф. И. навмисно використовував складні слова й пропозиції, щоб описане їм короткочасний стан природи, запам’ятавшись у пам’яті, збереглося як протяжний у часі процес відчуття спокою й благоденства. Це потім, на уроках літератури, ми багато разів перечитали кожний рядок мого улюбленого вірша й проаналізували, що й навіщо в ньому написане

Але для мене не важливо, скільки епітетів використовував Тютчев у вірші (а вони там є: «кришталевий», «променисті», «дозвільної» і т.д.), скільки він застосував метафор або інверсій («бадьорий серп гуляв»), для мене важливо лише те, яке чарівництво укладене в рядках «И ллється чиста й тепла лазур На відпочиваюче поле». Вони змушують відчути природу як жива істота, перейнятися до неї любов’ю й почуттям єднання, забути про суєту й дрібні бажання, наблизитися до бездоганного спокою природи, відчувши свою до неї причетність

Схожі публікації