Твір — Міркування

Людина — це частина природи. У результаті розвитку цивілізації він став сильніше й поставив себе могущественнее, чим природа. Чи має право він так робити? Адже харчується він плодами земними: спустошує надра землі; вирубує лісу — фільтри повітря; дихає киснем, викидає в атмосферу тонни шкідливих хімічних речовин; п’є воду, у яку зливаються заводські відходи, харчується продуктами, вирощеними на отруєній землі

чиЧасто хто — небудь із нас замислюється, а чи надовго вистачить земних ресурсів при такому їх безладному й інтенсивному використанні? Кожний думає: «А, на моє життя вистачить!» І дивується, коли в його країні, у його місті, на його вулиці відбуваються катастрофи: могутні зсуви зносять удома або ж вони йдуть під землю; рвуться труби каналізації, і смердючі потоки несуться в річку, озеро або в море, курорти закриваються, і пити воду ще довго не можна; вибухають АЕС, і земля дарує нам мутантів. Люди, у погоні за престижністю й грошима, винищили багато тварин, деякі види яких уже неможливо відновити, або ж залишилися одиниці в деяких ентузіастів захисників природи

Невже важко зрозуміти, що є хижаки й травоїдне тварини? Хижаки, переслідуючи тварин, хочуть одного — наїстися. Вони не вбивають більше, ніж їм потрібно. І в цьому є гармонія, рівноваги. Людина ж знищує все, що бачить, йому потрібно усе більше й більше, він іде семимильними кроками до своєї загибелі. Оглядитеся навколо, подивитеся на мир, зрозумійте, що наша планета існує не для одноразового використання

Схожі публікації