Ніколи в Аравії правил славний цар Ростеван, і була в нього єдина дочка — прекрасна Тинатин. Передчуваючи близьку старість, повелів Ростеван ще при житті своєї звести дочка на престол, про що й повідомив візирів. Ті прихильно прийняли рішення мудрого владики, адже "Хоч царем дівиця буде — і її створив творець. Левеня левеням залишається, будь те самка иль самець". У день сходження Тинатин на престол Ростеван і його вірний спаспет (воєначальник) і вихованець Автандил, давно жагуче закоханий у Тинатин, зговорилися ранком наступного дня влаштувати полювання й посостязаться в мистецтві стрілянини з лука.Виїхавши на змагання (у якому, на радість Ростевану, переможцем виявився його вихованець), цар помітив удалечині самотню фігуру вершника, одягненого в тигрову шкіру, і послав за ним гінця. Але посланець вернувся до Ростевану ні із чим, витязь не відгукнувся на заклик славного царя. Розгніваний Ростеван велить дванадцяти воїнам взяти незнайомця в повний, але, углядівши загін, лицар, немов опам’ятавшись, змахнув сльози з око й розметав вознамерившихся було зачарувати його воїнів батогом. Така ж доля осягла й наступний загін, посланий у погоню. Потім за таємничим незнайомцем поскакав сам Ростеван з вірним Автандилом, але, помітивши наближення государя, чужоземець хльоснув коня й "як біс зник у просторі" настільки ж раптово, як і з’явився.Ростеван усамітнився у своїх покоях, не бажаючи бачити нікого, крім улюбленої дочки. Тинатин радить батькові послати надійних людей шукати витязя по мирі й дізнатися, " чилюдина він або диявол". Полетіли гінці в чотири кінці світу, виходили полземли, але того, хто знав страждальця, так і не зустріли.Тинатин на радість Автандилу призиває його у свої чертоги й велить в ім’я його любові до неї три роки шукати по всій землі таємничого незнайомця, і, якщо він виконає її наказ, вона стане його дружиною. Відправляючись на пошуки витязя в тигровій шкірі, Автандил у листі шанобливо прощається з Ростеваном і залишає замість себе охороняти від ворогів царство свого друга й наближеного Шермадина.І от "Всю Аравію проїхавши за чотири переходи", "По особі землі скитаясь, безпритульний і вбогий, / Відвідав він за три роки кожний малий куточок". Так і не зумівши знайти слід загадкового витязя, "здичавівши в серцевому борошні", вирішив було Автандил повернути назад свого коня, як побачив раптом шістьох стомлених і поранених подорожан, які повідали йому про те, що зустріли на полюванні витязя, зануреного в роздуми й одягненого в тигрову шкіру. Витязь той зробив їм гідний опір і "умчався гордовитий, як світило зі світил".Два дні й дві ночі переслідував Автандил витязя, поки, нарешті, той не переїхав гірську річку, а Автандил, піднявшись на дерево й укрившись у його кроні, не став свідком тому, як назустріч лицареві вийшла з хащі лісу дівчина (кликали її Асмат), і, обійнявшись, вони довго ридали над струмком, горюючи про те, що так і не вдалося їм досі знайти якусь прекрасну діву. Ранком ця сцена повторилася, і, распростившись із Асмат, витязь продовжив свій скорботний шлях.Автандил, заговоривши з Асмат, намагається вивідати в неї таємницю настільки дивного поводження лицаря. Довго не вирішується вона поділитися з Автандилом своею сумом, нарешті розповідає, що загадкового лицаря кличуть Тариэл, що вона — його рабиня. У цей час лунає стукіт копит — це вертається Тариэл. Автандил укривається в печері, а Асмат розповідає Тариэлу про нежданому дст, і Тариэл і Автандил, два миджнура (тобто закохані, ті, хто присвятив своє життя служінню коханій), радісно привітають один одного й стають побратимами. Автандил першим розповідає свою історію про любов до Тинатин, прекрасній власниці аравійського престолу, і про те, що це по її волі три роки скитался він у пустелі в пошуках Тариэла. У відповідь Тариэл розповідає йому свою повість….Ніколи в Индостане було сім царів, шість із яких почитали своїм владикою Фарсадана — щедрого й мудрого правителя. Батько Тариэла, славний Саридан, "гроза ворогів, / Керував своєю долею, супостатів поборовши". Але, домігшись почестей і слави, став нудитися самітністю й теж по добрій волі віддав свої володіння Фарсадану. Але шляхетний Фарсадан відмовився від щедрого дарунка й залишив Саридана єдиновладним правителем своєї долі, наблизив його до себе й почитав, як брата. При царському ж дворі виховувався в млості й шануванні й сам Тариэл. Тим часом у царської пари народилася красуня дочка — Нестан — Дареджан. Коли Тариэлу було п’ятнадцять р оків, Саридан помер, і Фарсадан із царицею передали йому "сан батьківський — полководця всієї країни".Красуня Нестан — Дареджан же тим часом підросла й зачарувала пекучою пристрастю серце відважного Тариэла. Якось раз у розпал бенкету Нестан — Дареджан надіслала до Тариэлу свою рабиню Асмат з посланням, що говорило: "Жалюгідну непритомність і слабість — їх чи ти кличеш любов’ю? / Не приятней чи миджнуру слава, куплена кров’ю?" Нестан пропонувала Тариэлу оголосити війну хатавам (необхідно відзначити, що дія в поемі відбувається як у реальних, так і у вигаданих країнах), заслужити в "зіткненні кривавому" пошану й славу — і тоді вона віддасть Тариэлу руку й серце.Тариэл виступає в похід на хатавов і вертається до Фарсадану з перемогою, розбивши полчища хатавского хана Рамаза. Ранком після повернення до героя, що терзається любовним борошном, приходить за радою царствена пара, який невтямки були почуття, випробовувані юнаків до їхньої дочки: кому віддати в дружин єдину дочку й спадкоємицю престолу? Виявилося, що шах ‘Хорезма ладить у чоловіки Нестан — Дареджан свого сина, і Фарсадан із царицею прихильно сприймають його сватовство. Асмат є за Тариэлом, щоб перепровадити його в чертоги Нестан — Дареджан. Та дорікає Тариэла в неправді, говорить, що вона обманулась, назвавши себе його улюбленої, адже її проти волі віддають "за царевича чужого", а він лише погоджується з рішенням її батька. Але Тариэл переконує Нестан — Даред — Жан, він упевнений, що йому одному призначене стати її чоловіком і правителем Индостана. Нестан велить Тариэлу вбити небажаного гостя, щоб їхня країна вовек не дісталася ворогові, і самому зійти на престол.Виконавши наказ улюбленої, герой звертається до Фарсадану: "Твій престол тепер за мною залишається за статутом", фарсадан розгніваний, він упевнений у тім, що це його сестра, чаклунка Давар, надоумила закоханих на настільки підступний учинок, і грозить розправитися з нею. Давар напускає на царівну з великою лайкою, і в цей час у покоях виникають "дві рабині, по виду каджи" (казкові персонажі грузинського фольклору), вштовхують Нестан у ковчег і несуть до моря. Давар у горі заколює себе мечем. У той же день Тариэл з п’ятдесятьма воїнами відправляється на пошуки коханої. Але марне — ніде не вдалося йому відшукати навіть слідів прекрасної царівни.Якось раз у своїх скитаниях зустрів Тариэл відважного Нурадин — Фридона, государя Мульгазанзара, що воює проти свого дядька, що прагне розколоти країну. Лицарі, "уклавши сполучник серцевий", дають один одному обітниця вічної дружби. Тариэл допомагає Фридону перемогти ворога й відновити в його царстві мир і спокій. Mochilas Kanken Big В одній з розмов Фридон повідав Тариэлу про те, що один раз, прогулюючись берегом моря, довелось йому побачити дивну туру, з якої, коли та причалила до берега, вийшла діва незрівнянної краси. Тариэл звичайно ж довідався в ній свою кохану, розповів Фридону свою сумну повість, і Фридон негайно відправив мореплавців "по різних далеких країнах" з наказом відшукати бранку. Але "понапрасну мореплавці виходили край землі, / Ніяких слідів царівни ці люди не знайшли".Тариэл, попрощавшись із побратимом і одержавши від того в подарунок вороного коня, знову відправився на пошуки, але, отчаявшись відшукати кохану, знайшов притулок у відокремленій печері, у якої й зустрів його, одягненого в тигрову шкіру, Автандил ("Образ полум’яної тигриці подібний з девою моєї, / Тому мені шкіра тигра з одягів усього милею").Автандил вирішує повернутися до Тинатин, розповісти їй про всім, а потім знову приєднатися до Тариэлу й допомогти йому в пошуках….З великою радістю зустріли Автандила при дворі мудрого Ростевана, а Тинатин, "немов райське алое над долиною Євфрату чекала на троні, прикрашеному багато". Хоч і важка була Автандилу нова розлука з улюбленою, хоч і противився Ростеван його від’їзду, але слово, дане другові, гнало його ладь від рідних, і Автандил у другий раз, уже таємно, їде з Аравії, покаравши вірному Шермадину свято виконувати його обов’язку воєначальника. Їдучи, Автандил залишає Ростевану заповіт, своєрідний гімн любові й дружбі.Під’їхавши до покинутій їм печері, у якій укривався Тариэл, Автандил застає там одну лише Асмат — не витримавши щиросердечних борошн, Тариэл один відправився на пошуки Нестан — Дареджан.У другий раз наздогнавши друга, Автандил знаходить його в крайньому ступені отчаянья, із працею вдалося йому повернути до життя пораненого в сутичці з левом і тигрицею Тариэла. Друзі вертаються в печер у, і Автандил вирішує відправитися в Мульгазанзар до Фридону, щоб докладніше розпитати його про те, при яких обставинах довелось йому побачити солнцеликую Нестан.На сімдесятий день прибув Автандил у володіння Фридона. "Під охороною двох дозорців до нас з’явилася та дівиця, — повідав йому з почестями встретивший його Фридон. — Обоє минулого немов сажа, тільки діва — яснолиця. / Взяв я меч, коня пришпорив, щоб зі стражами поборотися, / Але невідомий човен зникла в море, точно птах".Знову рушає в шлях славний Автандил, "багато зустрічних за сто діб розпитав він по базарах, / Але про діву не почув, лише витратив час даром", покуда не зустрів караван торговців з Багдада, проводирем якого був поважний старець Вусам. Titans jerseys Автандил допоміг Усаму здолати морських розбійників, що грабують їхній караван, Вусам запропонував йому на подяку всі свої товари, але Автандил попросило лише просте плаття й можливість укритися від чужих поглядів, "прикинувшись старшиною" купецького каравану.Так, під видом простого купця, прибув Автандил у приморське чудове місто Гуланшаро, у якому "квіти пахнуть і не в’януть ніколи". Автандил розклав під деревами свій товар, і підійшов до нього садівник іменитого купця Усена й повідав про те, що хазяїн його нині у від’їзді, але "тут Фатьма — Хатун при будинку, пані його чоловіка, / Весела вона, люб’язна, любить гостя в годину дозвілля". Прознавши про те, що в їхнє місто прибув іменитий торговець, до того ж "немов місяць семиденний, воно гарніше платана", Фатьма негайно веліла перепровадити торговця в палац. "По літам літня, але гарна собою" Фатьма закохалася в Автандила. "Полум’я міцніло, зростало, / Виявлялася таємниця, як господарка не приховувала", і от, під час одного з побачень, коли Автандил з Фатьмою "цілувалися за беседою спільної", розгорнули двері алькову й на порозі з’явився грізний воїн, що пообіцяв Фатьме за її розпусту велику кару. Nike Air Max Thea m?skie "Всіх дітей своїх від страху загризеш ти, як вовчиця!" — кинув він їй в особу й вийшов. В отчаянье залилася Фатьма слізьми, гірко страчуючи себе, і вблагала Автандила вбити Чачнагира (так кликали воїна) і зняти в нього з пальця подарований нею перстень. Виконав Автандил прохання Фатьмы, а та розповіла йому про свою зустріч із Нестан — Дареджан.Якось на святі в цариці Фатьма зайшла в альтанку, що була зведена на скелі, і, відчинивши вікно й подивившись на море, побачила, як до берега пристала тура, з її в супроводі двох чорношкірих вийшла дівчина, краса якої затьмарювала сонце. Фатьма повеліла рабам викупити в стражів діву, а "якщо торг не відбудеться", умертвити їх. Так воно й трапилося. Фатьма вкрила "солнцеокую Нестан у потайных покоях, але дівчина продовжувала денно й нощно лити сльози й нічого про себе не розповідала.

  • Nike Air Huarache Dames
  • Нарешті Фатьма зважилася відкритися чоловікові, що з великою радістю прийняв незнайомку, але Нестан залишалася як і раніше мовчазнаі й "вуста свої, як троянди, над перлинами стисла". В один із днів Усен відправився на бенкет до царя, якому був " друг — приятель" і, бажаючи віддати йому за його прихильність, пообіцяв у невістки "діву, подібну із чинаром". Фатьма ж негайно посадила Нестан на швидконогого коня й відіслала ладь. Оселилася в серце Фатьмы сум про долю прекрасноликой незнайомки. Якось раз, проходячи повз харчевню, Фатьма почула оповідання раба великого царя, володаря Каджети (країни злих парфумів — каджей), про те, що після кончини його хазяїна правити країною стала сестра пануючи Дулардухт, що вона "велична, як скеля" і на піклуванні в неї залишилося два царевичі. Раб цей виявився в загоні воїнів, які промишляли розбоєм. В одну з ночей, скитаясь по степу, вони побачили вершника, особу якого "у тумані, точно блискавка, блискало". Визнавши в ньому діву, воїни негайно зачарували її — "не прислухалася дівиця ні до благань, ні до угод Тільки сутінно мовчала перед розбійницьким дозором, / И людей вона, як аспід, обливала гнівним поглядом".У той же день Фатьма послала в Каджети двох рабів з дорученням відшукати Нестан — Дареджан. Air Jordan 11 Retro У три дні відвертали раби зі звісткою, що Нестан уже заручений із царевичем Каджети, що Дулардухт збирається їхати за море на похорони своєї сестри й що чаклунів і чарівників вона бере із собою, "тому що шлях її небезпечний, а вороги готові до бою". mochilas kanken baratas Але міцність каджей неприступна, вона розташована на вершині стрімкої скелі, і "десять тисяч кращих стражів охороняють укрепленье".Так відкрилося Автандилу місцеперебування Нестан. У ту ніч Фатьма " на ложі щастя повне вкусила, / Хоч, по правді, неохотны були пещення Автандила", томимого по Тинатин. Ранком Автандил повідав Фатьме історію про те, "як одягнений у шкіру тигра терпить горя изобилье", і попросив послати до Нестан — Дареджан одного зі своїх чаклунів. Незабаром чаклун відвертав з наказом від Нестан не ходити Тариэлу в похід на Каджети, тому що вона "умре двойною смертю, коли вмре він у день сраженья".Призвавши до себе рабів Фридона й щедро обдаривши їх, Автандил велів їм їхати до їхнього володаря й просити зібрати військо й виступити на Каджети, сам же перетнуло море на попутній галері й поспішив з доброю звісткою до Тариэлу. Не було межі щастю витязя і його вірної Асмат.Утрьох друзі "у край Фридона степом рушили глухою" і незабаром благополучно прибуток до двору правителя Мульгазанзара. Порадившись, Тариэл, Автандил і Фридон вирішили негайно, до повернення Дулардухт, виступити в похід на міцність, що "ланцюгом скель непрохідних від ворогів обгороджена". Із загоном у триста чоловік день і ніч поспішали витязі, "не даючи спати дружині"."Бойовище побратими поділили меж собою. / Кожний воїн у їхньому загоні вподібнився героєві". Відразу були переможені захисники грізної міцності. Тариэл же, змітаючи все на своєму шляху, кинувся до своєї улюбленого, і "розійтися була не в силах ця пара яснолиця. / Рози губ, припавши друг до друга, не могли роз’єднатися".Нав’ючивши на три тисячі мулів і верблюдів багатий видобуток, витязі разом із прекрасною царівною відправилися до Фатьме, щоб віддячити її. Все добуте в каджетском бою піднесли вони в дарунок правителеві Гуланшаро, що з великими почестями зустрів гостей і також обдарив їхніми багатими подарунками. Потім герої відправилися в царство Фридона, "і тоді велике свято наступило в Мульгазанзаре. Вісім днів, граючи весілля, веселилася вся країна. Били бубни й кимвалы, арфи співали дотемна". На бенкеті Тариэл викликався їхати разом з Автандилом в Аравію й бути його сватом: "Де словами, де мечами все влаштуємо ми справи там. / Не женив тебе на діві, не хочу я бути одруженим!" "Ні меч, ні красноречье не допоможуть у тім краї, / Де послав мені Бог царицю солнцеликую мою!" — відповідав Автандил і нагадав Тариэлу про те, що прийшла настав час опанувати йому індійським престолом, і в день, "коли здійсняться ці замышленья", він повернеться в Аравію. V?tements Nike Pas Cher Але Тариэл непохитний у рішенні допомогти Другові. До нього приєднується й доблесний Фридон, і от уже "леви, покинувши краю Фридона, ішли у веселощі небувалому" і в якийсь день досягли аравійської сторони.Тариэл послав до Ростевану гінця з посланням, і Ростеван із многочисленною свитою виїхав назустріч славним витязям і прекрасної Нестан — Дареджан.Тариэл просить Ростевана бути милостивим до Автандилу, що ніколи без його благословення виїхав на пошуки витязя в тигровій шкірі. Ростеван з радістю прощає свого воєначальника, даруя йому в дружин дочка, а разом з нею й аравійський престол. "Указавши на Автандила, цар сказав своїй дружині: "От вам цар. З волі Божої він панує в моїй твердині". Треба весілля Автандила й Тинатин.Тим часом на обрії з’являється караван у чорних жалобних одягах. Розпитавши верховода, герої довідаються про те, що цар индов Фарсадан, "милої дочки втратившись", не виніс горя й умер, а до Индостану підійшли хатавы, "обступили раттю дикої", і передує ними ганьблячи Рамаз, "що із царем Єгипту не вступає в пререканье"."Тариэл, почувши це, баритися більше не став, / И триденну дорогу він за добу проскакав". Побратими звичайно ж відправилися разом з ним і відразу здолали незліченну хатавскую рать. Мати — Цариця з’єднала руки Тариэла й Нестан — Дареджан, і "на високому царському троні Тариэл воссел з женою". Zapatillas Asics Gel Lyte 5 "Сім престолів Индостана, всі батьківські владенья / одержали там чоловіки, угамувавши свої стремленья.

    Схожі публікації