Оповідання Астафьева «Кінь із рожевою гривою» оповідає про один епізод з дитинства хлопчика. Оповідання змушує посміхнутися над витівкою головного героя й одночасно оцінити чудовий урок, що дала бабуся своєму онукові. Маленький хлопчик відправляється збирати суницю, і бабуся обіцяє йому за це пряникового коня з рожевою гривою. Для важкого напівголодного часу такий подарунок просто чудовий. Але хлопчисько попадає під вплив своїх друзів, які з’їдають свої ягоди і його дорікають «у жадібності».

Але за те, що ягоди так і не були зібрані, піде суворе покарання від бабусі. І хлопчисько зважується на шахрайство — він набирає в туесок трави, а зверху закриває її ягодами. Хлопчик хоче ранком зізнатися бабусі, але не встигає. І вона їде в місто, щоб продати там ягоди. Хлопчик боїться викриття, і після повернення бабусі він навіть не хоче йти додому.

Але потім вернутися все — таки доводиться. Як соромно йому чути сердиту бабусю, що вже розповіла всім навколо про його шахрайство! Хлопчик просить прощення й одержує від бабусі того самого пряникового коня з рожевою гривою. Бабуся дала своєму онукові гарний урок і сказала: «Бери, бери, чого дивишся? Дивишся, зате ще коли обдуриш бабусю…» І дійсно, автор говорить: «Скільки років з тих пор пройшло! Скільки подій минуло! а я все не можу забути бабусиного пряника — того чудового коня з рожевою гривою».

Додав:

Схожі публікації