У фольклорі немає першорядного і другорядного, у ньому все важливе. Кожна високохудожня лірична, обрядова чи історична пісня, легенда чи казка — це справжні діаманти духовної культури українського народу, це безсмертні пам’ятки життя.

Фольклорні твори не виникали на пустому місці, їх створення — складний і тривалий процес. Народна творчість — це живе джерело літератури, науки, мистецтва, історії. Завдяки їй ми дізнаємось про славне минуле нашого народу, що відтворене в історичних піснях, думах, баладах і легендах.

Історичні пісні насичені подихом героїзму, волі, правди. Вони створені, щоб викликати почуття поваги до власної історії. В історичних піснях відтворено волелюбний, незламний дух нашого мужнього і сильного народу:

Слава не вмре, не поляже од нині до віка!

Даруй, Боже, на многі літа!

Як відомо, у історичних пісень немає одного окремого автора, їх творцем є вся Україна. Саме тому в них зображується величезна кількість дійсних історичних фактів, осіб і навіть більше того — народ дає свою власну оцінку тим чи інших подіям минулого, по-своєму оцінює діяльність кожної історичної особи.

Історичні пісні насичені колоритом тогочасної дійсності, читаючи їх, ми ніби зазираємо в наше славне минуле. У народі вони стали дуже поширеними, їх вивчали напам’ять, діди-прадіди передавали їх своїм онукам… Цей процес безперервний, споконвічний.

Невідомі автори часто звертаються у молитвах до самого Бога, сподіваючись, що він допоможе і підтримає їх вірну справу:

Визволь, Господи, всіх бідних невільників

З тяжкої неволі турецької,

З каторги басурманської на тихії води,

На яснії зорі у край веселий,

У мир хрещений, в городи християнські.

Найчастіше «автор» протиставляє позитивного народного героя і негативного ворога-загарбника. Наприклад, якщо козак — то молодий, на вороному коні, з блискучою зброєю в руці, очі горять жагою до перемоги, хоча вдягнутий бідно й злиденно, а ворог — татарин, навпаки — сивий, бородатий, у бархатному одязі, весь у золоті.

На козаку, бідному нетязі.

Три сіром’язі, опанча рогозовая,

Пояснина хмельовая.

Ми розуміємо, що погано вдягнутий молодий сильний козак з палаючим серцем обов’язково переможе свого ворога, що намагається посягнути на найцінніше, що є в кожної людини — на свободу, адже його незламна воля і мужня вдача дійсно непереможна.

Усе це ми бачимо на прикладі таких історичних народних творів, як «Туман яром», «Розлилися круті бережечки», «Іван Богун», «Втеча трьох братів із города Азова» і багатьох інших.

Тема непереможного, незламного українського народу є провідною і дуже плідною в історичних піснях. Герої їх є правдивими прикладами мужності, сильної, загартованої в боях волі і дійсної нерушимої любові і відданості справі захисту своєї рідної Батьківщини.

Я впевнений, що історичні пісні будуть жити ще не одне покоління, адже вони несуть у собі чарівний подих свободи, волі, загального щастя.

Схожі публікації