Чи сперечаються про смаки?… Вічне запитання. Вічне не в розумінні його високого змісту й значення, а в тому, що в житті людства воно виникає постійно і досить часто. Так було завжди і, напевне, так воно і буде, доки, не доведи Господи, на землі не залишиться одна людина.

Доведено, що на нашій планеті не може бути двох абсолютно однакових людей, отже, не може бути й двох людей, у яких би абсолютно в усьому збігалися погляди, у яких були б абсолютно однакові смаки і вподобання. Тому, на мою думку, сперечатися про смаки не варто — це згаяний час. Звісно, люди повинні поважати думки і вподобання один одного, прислуховуватися до поглядів інших. Часом буває, що людина може змінити свій погляд, чиєсь вподобання може вплинути на неї, настроїти її позитивно щодо певного явища, розкрити в ньому щось, чого людина раніше не помічала. І в результаті — зміна смаку. Адже смаки змінюються не тільки з плином часу, а й через спробу іншого підходу. І в останньому величезну роль відіграє саме смак іншої людини, чиясь інша думка. Але це відбувається не шляхом нав’язування свого вподобання, а розкриттям його позитивних якостей, зіставленням тощо.

Неправильно відстоювати «першість» свого смаку, доводити, що він є єдино правильним, кращим, намагатися нав’язати свою точку зору. Бо не можуть бути абсолютно однакові смаки в людей різного віку, різного виховання, представників різного соціального становища, різних релігій, життєвих філософій. А скільки ще факторів, що впливають на формування людини як індивідуума, а отже, на формування смаків у кожної окремої особистості. У людині в першу чергу слід поважати її індивідуальність, її особистість. І ніхто не має права вказувати, що їй має подобатися, а що ні. Можна радити, висловлювати свої думки, але знову-таки — дуже тактовно.

Як можна сперечатися про смаки людям з різними фінансовими можливостями? Адже наші смаки знаходяться в полоні наших можливостей. Те, що виходить за їхню межу, — мрії. Звісно, це не стосується смаків на книжки, ціна яких залежить від обкладинки і якості паперу, а не від жанру твору; на зачіску, яку ти звик носити, а, наприклад, твоїм батькам вона не подобається; на музику, яку зовсім не розуміє бабуся, і так далі. Але як можна сперечатися про те, у кого кращий будинок чи автомобіль, якщо люди не в змозі мати те, що бажає їхня душа, якщо в нашому суспільстві часто можна почути фразу; «Купили те, на що вистачило грошей» . А ось якщо б у всіх людей була можливість щомісяця їздити на уїк-енд до різних країн світу, а потім порівнювати враження, тоді вже можна говорити про те, де краще, і мати власні думки та вподобання.

Я думаю, що люди повинні поважати думки, погляди, смаки один одного, з розумінням ставитися до них, навіть якщо вони повністю протилежні власний вподобанням, у жодному разі не сперечатися про смаки і не переконувати в правильності власних. Пам’ятати, що поважати смак людини означає поважати в ній особистість.

Схожі публікації