Творчість Сергія Єсеніна займає особливе місце в Російській літературі. Це місце ніколи й ніким зайнято не було й не буде, тому як такого поета ніхто замінити й затьмарити не зможе

Його творчість і, особливо, ліричні добутки нагодовані любов’ю до Росії, до жінки, до матері. У своєму вірші «Лист до матері» поет переживає такі сильні почуття, що навіть людина далекий від поезії, на мою думку, не зможе залишитися байдужим

У даному добутку поет звертається й до найближчому на землі людині, і в теж час до своїй гаряче улюбленій Росії. Які ніжні слова підібрані — «моя бабуся, рідна». Так тремтливо може звертатися тільки людина люблячим всім серцем, що пізнало життя й оцінило все те, що одержав від матюкай

И незважаючи на своє розгульне й бурхливе життя, у душі Сергій Єсенін залишився всі тим же хлопчиськом і люблячим сином. І як би заспокоюючи маму, говорить — «Нічого, рідна! Заспокойся… Не такий вуж гіркий я пияк, щоб тебе не бачачи, умерти». Тому що вірш написаний під кінець життя поета, а саме в 1924 році, він начебто підсумовує, говорячи —

«Не буди того, що відзначалося,

Схожі публікації