Володимир Володимирович Маяковський, після того як одержав безмірно сумну й трагічну звістку, про відхід з життя не тільки чудового й знаменитого поета, але й гарного друга Сергія Єсеніна, написав скорботний вірш на честь його пам’яті. Ця трагічна подія трапилася в ніч із двадцять сьомого по двадцяти восьме грудня, 1925 року

Володимир Володимирович Маяковський, був у здивування від такої трагічної звістки, так само як і всі друзі Сергія Єсеніна, він не міг зрозуміти, з якої причини Сергій Єсенін, покінчив своє життя самогубством, наклавши на себе руки

У цих рядках, ви пішли, як говориться, у мир іншої. У цих рядках Маяковський пише про те, що Єсенін покинув це життя

У рядку вірша на згадку про Сергія Єсеніні, Володимир Володимирович Маяковський пише, порожнеча. У цьому слові він виражає всю сою гіркота порожнечі, про збіглому з життя Сергію Єсеніні, оскільки йому не вистачає цю людину й він важко вболіває по ньому

Далі Володимир Володимирович Маяковський пише, летите, у зірки врізуючись. У цих рядках Маяковський пише про душ Сергія Єсеніна, що вирвалася так швидко із грудей. Він бажає, що б його крилата душа піднеслася вище зірок, тому що він піднесений людиною, що жила на землі, чудовому другу Сергію Єсеніні

Після чого Маяковський пише такі рядки, ні тобі авансу, ні пивний. Тверезість. У цих рядках він говорить, так само про душ Єсеніна. Що він тепер не зможе одержати аванс за роботу, що полягала в його творчості, написанні віршів, і не зможе випити кружку пива, куплену в пивний, що, будучи мертвим, це стало йому не доступно.

Далі продовженням вірша йдуть такі рядки. Ні, Єсенін, це не глузування. У горлі горі грудкою — не смішок. Тут Маяковський виражає свої гіркі почуття Сергію Єсеніну, начебто пояснює йому, що він не сміється над ним, а гірко страждає про те, що Єсенін пішов з життя

У продовження вірша Маяковський, начебто б веде бесіду з безмовним його найближчим другом Сергієм Єсеніним, виливаючи йому всю свою гіркоту й порожнечу об передчасної нього смерті

Схожі публікації