Добуток за назвою «Творчість» було написано Брюсовим першого березня 1895 року. Даний утвір був включений у найперший збірник його ліричних добутків

Тільки прочитавши перші рядки вірша, можна задатися цілком закономірним питанням, що, поза всяким сумнівом, виникне в кожного, а хто ж міг написати їх? Може бути, це всього лише безумець, якому немає місце у звичайному нормальному світі, якому місце в психіатричній лікарні?

Саме така ідея відвідувала голів більшості сучасників автора, які жили в теж час, що й він. Немає в цьому нічого дивного, тому що всі, буквально все, що було написано у вірші, навряд чи можливо спокійно укласти в рамки звичайної людської свідомості. Що можна подумати, хоча б прочитавши такі епітети, як «фіолетові руки», «оголений місяць» і багато хто інші. Що абсурд або марення?

Однак не всі так просто, адже якщо подивитися на твори мистецтва Марка Крокувала, на виконані в кубізмі особи Пикассо, те можна виявити, що характерна риса мистецтва того часу — це якийсь абсурдність, що, втім, не позбавлена змісту. Подібну ситуацію легко пояснити тим, що мистецтво, що перебувало тоді на рубежі століть, мало потребу в нових формах. Брюсов виступає батьком вітчизняного символізму. Саме він уважав символізм поезією натяків

У своєму творі Брюсов описав саме той стан, у якому перебуває поет, творячи свій шедевр. Брюсов показує два мири, перший з яких цілком реальний, а другий — це мир, у якому перебуває все те, що їм буде незабаром створено. І якщо на початку вірша буде розповідатися про ще «нестворені створення», те наприкінці його говориться про ті утвори, які вже втілилися в життя, однак, не дивлячись на це, мають недоговорені таємниці

Поетові вдалося у своєму добутку дуже точно об’єднати звукові, а також зорові образи, такі як, наприклад, «прозорі кіоски», «лазоревая місяць» або ж « лунко — звучна тиша». Досить цікавої можна назвати композиційна побудова віршаа, що пестрит усілякими звуковими повторами

У цьому вірші останній рядок першої строфи виступає як другий рядок наступної строфи, а остання строфа знову ж повертає читача назад кпервой.

Схожі публікації